Про базиліці Св. Павла за міськими стінами
Друга – церква Сан-Паоло-фуорі-ле-Мура. Цей храм відомий також під назвою “Базилік Св. Павла за міськими стінами”. Його будівництво було розпочато на початку четвертого століття, після того як оприлюднили укази імператора Костянтина, заборонили гоніння на християн і проголосили терпимість до їх віри. За переказами, храм був побудований на місці, де віруючі вшановували пам’ять обезголовленого в 65 році імператором Нероном Святого Павла – це в околицях Риму, за межами стіни Авреліана. Приблизно в 324 році церква Сан-Паоло-фуорі-ле-Мура була освячена папою Сильвестром.
Подальша історія головних базилік Рима
У 1350-м папою Климентом VI до Великих була зарахована ще одна базиліка – собор Св. Іоанна Латеранського. Храм отримав титул «Мати і глава всіх церков міста і світу» і вважається головним у католицькій Єпархії світу, оскільки в ньому знаходяться кафедра римського єпископа і Папський трон. Будівництво кафедрального собору було закладено імператором Костянтином після прийняття ним християнської віри в 324 році. Спочатку храм називався “Базилікою Спасителя”.
Четвертої до когорти Великих долучилася базиліка Санта-Марія-Маджоре (1390), присвячена служінню Діві Марії. Ця церква розташована на пагорбі Есквілін (район Монті), є єдиною, в якій збережена ранньохристиянська структура. Храм був зведений в період правління папи Сикста ІІІ (432-440). Будівля собору наділене правом екстериторіальності і не відноситься до Ватикану – це територія держави Італії.
