Історичні корені
Походження слова пов’язане з давньоруською лексикою, а саме – з дієсловом «розміщувати». Він утворився від слова «місце», взяв коріння відразу в декількох країнах світу – з болгарської, чеської, польської та української мов. Локація могла знаходитися на будь-якій точці планети.
Схоже найменування територіального положення людини, отримало латиське mist – «проживати». Правда, воно відрізнялося позначенням тривалого перебування на певній ділянці, а не фактичне проживання. Наприклад, «проживати в квартирі» і «зайняти місце в черзі» – несуть різні часові рамки.
Загальнослов’янський мову видозмінив слово на дієслово «розмістити» – зафіксувати стан предмета або людини де-небудь на карті. Згодом воно перетворилося в іменник, застосовується в мові і зараз.
Вживання
Сучасне використання слова помічено повсюдно – як у звичайній розмові, так і в наукових трактатах. Воно означає раціональне розподіл коштів, порядок розстановки, душевний стан або послідовне з’єднання різних елементів. Поняття, як вже згадувалося вище, залежить від наданого контексту.
Так, у широкому розумінні розміщення – це фіксоване місце розташування певних неживих предметів, почуттів, математичних чи хімічних змінних.
