Етимологія
Простодушний – це слово, що утворене від двох інших – прикметника «простий» та іменника «душа». Прикметник походить від праслов’янського prost, від якого також утворилися:
- давньоруське і старослов’янське «простъ», значення яких «відкритий», «простий», «прямий», «вільний»;
- українське «простий»;
- білоруське «прості»;
- болгарське «простий», що означає «прямий», «простий»;
- сербохорватської «простий» – «простий», «прощений»;
- словенське pròst – «невимушений», «звичайний», «вільний», «простий»;
- чеське і словацьке prostý – «прямий», «простий»;
- польське, верхнелужское prosty;
- нижнелужское рšosty.
Праслов’янське прикметник prost складається з двох частин – pro і sto. Лінгвісти порівнюють його з:
- литовським іменником ãpstas – «достаток», прикметниками apstùs – «рясний», «широкий», «щедрий» і atstùs – «віддалений» prãstas – «звичайний», «простий»;
- латиською мовою nuôst – «проти»;
- староіндійської формою suṣṭhú, яку можна перекласти, як «знаходиться в хорошому стані»;
- грецьким прикметником δύστος – «нещасний».
На думку лінгвістів, первісна форма праслов’янської прикметника prosthos, що означає «виступаючий». Воно є спорідненим давньоіндійському prastha в значенні «гірська рівнина», «площа». А також ірландському ross – «мис», «ліс».
Що стосується іменника «душа», то його етимологія виглядає наступним чином. Воно також має праслов’янські корені і пов’язане зі словом duša. Від останнього, в числі іншого, відбулися:
- старослов’янське «дѹша»;
- російське, українське, болгарське, сербохорватської «душа»;
- словенське dúša;
- чеське duše;
- словацьке, верхнелужское і нижнелужское duša;
- польське dusza.
Праслов’янське «душа» відбувається форми duxiā, утвореної від старослов’янського «дѹхъ», що означає «дух».
