Структура і датування книги пророцтв
До складу Старого Завіту включена «Книга пророка Ісаї», що містить у собі тексти окремих виступів цього видатного релігійного діяча перед широкою єврейської аудиторією. Багато з них мають конкретну дату, що дозволяє дослідникам встановити хронологічні межі періоду його суспільного служіння, яке відбувалося між 733 і 701 роком до н. е. Цей же історичний документ викладено в Танах – єврейському варіанті Священного Писання – і поміщений там о 12-ій книзі з розділу «Невіім» (Пророки).
Як у Старому Завіті, так і в Танас, всі наведені тексти об’єднані не в хронологічному порядку їх створення, а в смисловому, що дозволяє з більшою легкістю простежити розвиток думки автора. Так, перша частина пророцтв Ісаї носить характер викривальних виступів, в яких автор дорікає своїх сучасників у нехтуванні Заповідей, даних нема Господом Мойсею на горі Синай, і передрікає їм неминуче відплата. Цій тематиці присвячені глави з 1-го по 39-ю. Далі йде розділ (40-66 голови), в якому автор наводить втіхи з приводу майбутнього євреїв Вавилонського полону (597-539). В ньому наводяться пророцтва Ісаї про останні часи і явище в світ Месії. Всі оповідання ведеться в живій і доступній формі.
