Продуктивність праці вимірюється відношенням реального обсягу продукту і ефективності праці людини

Формули

Виробіток на одного робітника показує кількість продукції, виробленої одним працівником за певний період часу. Періодом часу може бути день, зміна, місяць або рік.

Вироблення визначається по наступній формулі:

В = ВП / Ч або В = ВП / ФВ,

де:

ВП – обсяг виробленої продукції;

Ч – середньооблікова чисельність працівників за період;

ФВ – фонд робочого часу за період.

Трудомісткість, як показник продуктивності праці, вимірюється кількістю витрат праці на одиницю продукції зазвичай в натуральному вираженні. Формула виглядає наступним чином:

Тр = ФВ / ОПн,

де:

ФВ – фонд робочого часу за період;

ОПн – обсяг виробленої продукції в натуральному вираженні.

При нормативному методі порівнюються розрахункові затрати праці (нормо-години) з фактичними. Неважко помітити, що наведені формули досить прості. Продуктивність праці вимірюється відношенням двох величин: витраченої праці і отриманої в результаті продукції. Оскільки на сучасних підприємствах, як правило, кількість основних виробничих робітників значно менше, ніж інших категорій зайнятого персоналу, при розрахунках стали застосовувати повну чисельність працівників, а не лише безпосередньо зайнятих у виробництві. Такий підхід дозволяє отримати більш об’єктивну картину.