Види
Зазвичай розрізняють індивідуальну продуктивність праці і громадську. Перша характеризує відокремлені виробничі елементи, починаючи з окремого робітника і окремого підприємства, друга – все суспільство, тобто вся країна.
Продуктивність праці вимірюється відношенням кількості продукту праці до тимчасовим витратам на його виготовлення. Ця оцінка може бути як вартісна, так і виражена в натуральних показниках, наприклад, в штуках або тоннах. У загальному вигляді формула являє собою частку від ділення обсягу робіт на кількість часу, витраченого на цю роботу.
Система показників для підприємства і працівника
На кожному підприємстві постійно оцінюється рівень цілого ряду показників. Тут продуктивність праці вимірюється відношенням різних вихідних даних. Всі вони розглядаються та аналізуються в динаміці за різні періоди часу. Найбільш поширеними є оцінки продуктивності праці показниками виробітку і трудомісткості виготовлення продукції.
При цьому існують три основні методи оцінки: натуральний, вартісний та нормативний. При натуральному методі в розрахунок беруться фізичні рахункові одиниці продукції (штуки, тонни тощо). При вартісному підході оцінюється грошова вартість виробленого продукту. Нормативний метод використовується в тих випадках, коли потрібно оцінити продуктивність на проміжних переділів, тобто на дільницях і в цехах, де виготовляється незакінчена продукція.
