Стародавні календарі
Розробка календарів в різних стародавніх цивілізаціях велася не заради практичних потреб, а в зв’язку з релігійно-міфологічними поглядами тих століть, і зафіксувати стан прискорення часу явно було неможливо. З цієї причини календарні системи минулого мали тимчасові одиниці, що перевищували тривалість життя людини і самої цивілізації. Так, в календарі майя є одиниця часу під назву бактун, складова 409 років, і епохи з 13 бактунів, що дорівнює 5125 років.
Однак ще більші величини фігурують у стародавніх індусів. У священних текстах цього народу має місце Маха Манватара, що триває 311,04 трлн років. При тому що справжній вік Всесвіту за сучасними розрахунками, становить близько 13,8 млрд років. З-за цього визначити прискорення в даний момент часу неможливо.
Часові пояси
Створення уніфікованих систем часу відбулося в індустріальну епоху. Раніше ж, аграрні часи, рахунок відбувався за спостережуваними астрономічним явищам. Проте сліди цих пережитків минулого спостерігаються донині на горі Афон. Опівночі тут настає в момент заходу сонця, і кожен раз годинник виставляються у відповідності з цим моментом. З урахуванням того, що одні монастирі стоять в горах вище, ніж інші, опівночі настає в них не в один час.
