Особливості сприйняття часу
Для сучасних людей звично ділити час на минуле, сьогодення і майбутнє, проте в фізичному розумінні так зване “справжнє” час – велика умовність. Що відбувається в цьому сьогоденні? Так, людина бачить світло зірок, проте від кожної з них світлова хвиля летить різний час: від кількох світлових років до мільйонів (туманність Андромеди). Сонце для нас таке ж, як вісім хвилин тому.
Але навіть якщо вести мову про відчуття від найближчих об’єктів, на зразок лампочки або теплої грубки, яку можна зачепити рукою, слід врахувати час, що мине від моменту, коли світло потрапить на сітківку ока або коли інформація про відчуття передасться від нервових закінчень до мозку. Все сприймається людиною в цьому щось на кшталт “збірної солянки” з явищ минулого.
Інформатизація та почуття часу
Говорити про те, що зміни в часі дійсно відбуваються і це науковий факт, не варто, тому що ніяких прямих доказів цьому немає. Причина того, що це явище стало фіксуватися в кінці 20 століття, може бути пояснена та іншими факторами. У першу чергу варто згадати про те, що розпочався перехід в інформаційне суспільство, і кількість щоденно отримуваних новин збільшилася. Раніше людина могла почути одну новину в день або, навчаючись у школі, мати строго певну кількість доступних знань, з-за чого інформація запам’ятовувалася швидше і простіше, а також надовго зберігалася у свідомості.
У цей же час він з самого ранку отримує сотню новин з усього світу за читанням ранкової колонки в газеті. Не варто забувати про роботу і про те, скільки інформації буде отримано за весь день. В результаті мозку не вистачає часу запам’ятати все дійсно важливі речі і відсортувати непотрібне. З-за цього створюється відчуття, ніби воно прискорюється, і людина не може за ним встигнути.
Можна звернутися і до фізичним законам, згаданим раніше. Живучи на планеті з величезною кількістю поясів, людина не завжди здатний підлаштуватися до свого: адже в одному місті в 11 вечора вже темно, а в іншому небо ще світле, проте жителі в обох містах вже повинні лягти спати. Це призводить до порушення біологічних ритмів, що надалі погіршує сприйняття реального ходу речей. Також варто пам’ятати, що є єднальна формула для прискорення, швидкості і часу.
Також Сонце поступово “поглинає” планету. Так, з кожним роком Земля потроху змінює свою орбіту і наближається до світила. Чим сильніше зменшується це відстань, тим повільніше обертається Земля навколо Сонця Відбувається це із-за сильного гравітаційного поля останнього, здатного загальмувати рух нашої планети. Чим сильніше уповільнюється швидкість обертання, тим помітніше відбувається прискорення часу. В добі будуть все ті ж 24 години, так як мала траєкторія орбіти буде компенсуватися за рахунок зниження швидкості обертання на цій орбіті, однак це будуть не ті ж самі часи, що людина відчував раніше.
Помітити процес стандартними методами для людини неможливо, тому що це виходить за межі органів чуття, так само як і визначити прискорення часу на Землі. Однак наші біологічні годинники цілком можуть це сприймати. Швидкість планети ніколи не була постійною величиною і регулярно знижувалася. Кожен наступний рік за відчуттями буде швидше від попереднього. Якщо ж швидкість планети не буде далі зменшуватися і стане стаціонарної величиною, то Земля придбає певну орбіту, і прискорення зупиниться. Час почне текти у звичному режимі. Сама рівномірність ходу буде залежати від сталості величини швидкості і прискорення в початковий момент часу. З цієї залежності можна визначити, що час може не тільки стати швидше, але і сповільнитися, якщо планета почне обертатися з іншою швидкістю.
З усіх названих вище наукових фактів про прискорення часу можна зробити висновок, що цей процес на Землі справді помітний для деяких людей. Однак це не означає, що в добі раптом стане менше годин. Для людини зміниться лише його відчуття плину часу.
