Невелика високорозвинена країна на північно-заході Європи з передовою промисловістю й інтенсивним сільським господарством. Економіка Бельгії процвітала останні більш ніж півстоліття завдяки зручному географічному положенню, використання сучасних технологій і наявності високоосвіченої багатомовною робочої сили. З давніх часів країна є світовим центром ограновування алмазів і торгівлі діамантами.
Про країні
Королівство Бельгія знаходиться в Західній Європі, між Францією та Нідерландами, а на півночі омивається Північним морем. Площа території країни займає 30 528 кв. км. (141-е місце в світі). Регіони країни мають свою економічну спеціалізацію – майже вся промисловість Бельгії зосереджена у фламандському зоні, поблизу столиці й у двох великих валлонських містах – Льєжа й Шарлеруа.
Країна отримала незалежність від Нідерландів в 1830 році і перебувала під окупацією Німеччини під час світових воєн. З моменту заснування держави є конституційною монархією, на чолі якої стоїть король, зараз Філіп I. У квітні 1949 року країна вступила в Північний альянс, а в 1957 році – в Європейське економічне співтовариство. У 1999 році стала однією з країн-засновниць ЄС і Валютний союз. У 1980 році перетворилася у федерацію, до складу якої входять три регіони – Фламандський, Нідерландський і Брюссельський столичний.
Чисельність населення країни складає близько 11,6 млн осіб, переважна частина з яких мешкає в містах – більше 94 %. Відрізняється високою щільністю населення – близько 342 чоловік на кв. км, поступається за цим показником лише Нідерландам та деяким маленьким європейським державам. Близько 75 % населення належать до корінним жителям країни (фламандцям і валлонам), наступні за чисельністю національні групи – італійці (4,1 %) і марокканці (3,7 %). Важливою етнічною групою є німці, які утворюють німецькомовне співтовариство в одній з частин Льєжа.
Загальна характеристика економіки Бельгії
Сучасна промисловість і сільське господарство значною мірою орієнтовані на експорт, до 40 % промислової продукції продається в інші країни, в основному Європейського союзу. Відмінною особливістю є значна питома вага державного сектора в енергетиці, комунальному господарстві та транспорті.
Зручне географічне положення і високорозвинена транспортна система дозволили створити широко диверсифіковану економіку країни. Бельгія забезпечує відмінні транспортні послуги. Вони важливі для виробництва і сектора високих технологій. Якщо говорити про економіку Бельгії коротко, то це високотехнологічна постіндустріальна економіка з переважним сектором послуг (72,2 % у структурі ВВП), з ефективною промисловістю (22,1 %) та інтенсивним сільським господарством (0,7 %).
Окремі регіони країни мають свою спеціалізацію, такі галузі промисловості Бельгії, як сфера послуг і високотехнологічні підприємства, здебільшого сконцентровані в північній, населеній частині Фландрії. Виробництво сталі і вугілля розміщене в південних районах Валлонії. Сфера послуг, особливо фінансовий сектор, і переробка алмазів зосереджені в столичному регіоні.
Міжнародна торгівля
Економіка Бельгії орієнтована на експорт, на рік на міжнародному ринку продає товарів приблизно на 300 млрд дол. США. Країна займає лідируючі позиції в світовій торгівлі чорними і кольоровими металами. Один з провідних європейських експортерів вугілля. Має розвинену автомобільну, радіотехнічну й електронну промисловість. У світі також відома своїми вовняними килимами і синтетичними покриттями. Ключові напрямки експорту -Німеччина (16,6 % від об’єму), Франція (14,9 %) і Нідерланди (12 %).
Маючи незначне число родовищ корисних копалин, країна змушена імпортувати значну кількість сировини і експортувати промислові вироби. Це робить економіку залежною від цінових коливань на глобальних ринках, чим характеризується відкритість економіки Бельгії і Нідерландів (має схожу структуру економіки). Обсяг імпорту становить приблизно 280 млрд дол. США. Основні продукти імпорту – сировина, машини, необроблені алмази і нафтопродукти. Ключові партнери – Нідерланди (17,3 %), Німеччина (13,8 %) і Франція (9,5 %).
Поточний стан
Бельгія є індустріально розвиненою країною, з переважним спектром послуг, з досить високою часткою промисловості і незначною величиною сільськогосподарського сектора. ВВП країни, за даними 2018 року, становить 536,06 млрд. дол. США, 24-е місце в світі. За рівнем ВВП на душу населення в минулому році перебувала на 19-му місці з показником в 46 978,65 доларів. Бельгія має суттєві державні витрати, які складають більше 50 % від ВВП.
У 2017 році економіка Бельгії зросла на 1,7 %, а в попередні два роки ВВП зростав на 1,4 % в рік. Країна досить швидко оговталася від світової фінансової кризи 2008 року, показавши на наступний рік зростання ВВП у 7 %, однак у наступні роки темпи зростання були невисокими. Рівень безробіття суттєво відрізняється за регіонами, що пов’язане з відмінностями у структурі виробництва. Якщо у Фландрії показник становить 4,4 %, у Валлонії він значно вищий і дорівнює 9,4 %. В середньому по країні безробіття досить висока і досягла рівня 7,3 %. Промисловість і економіка Бельгії в цілому досить швидко оговталися від терористичних актів весни 2016 року, які більшою мірою вплинули на індустрію гостинності і туризм столичного регіону.
Бюджетні проблеми
Дефіцит бюджету склав близько 1,5 % ВВП, за даними 2017 року. Уряд, сформований правоцентристською партією, має намір і далі скорочувати дефіцит державного бюджету. Що в першу чергу пов’язано з тиском з боку Європейського союзу, спрямованих на зменшення досить високого держборгу країни, який становить 104 % ВВП, що значно вище встановленого Маастрихтським договором рекомендованого показника в 60 %.
Дефіцит бюджету країни пов’язаний з поганою збиранням податків і надлишком зайнятих у державному секторі. Крім того, уряд субсидіювала окремі нездорові галузі економіки Бельгії, в тому числі вугільну, сталеливарну, суднобудівну, текстильну і скляну промисловість. Однак ці заходи несуть також і стримуючий вплив на економічне зростання. Обмежити стійке відновлення приватного споживання можуть також: зниження державних витрат, низьке зростання доходів населення і відносно велика інфляція.
Найближчі заходи і перспективи
Уряд країни в найближчій перспективі має намір проводити інституційні реформи для підвищення ефективності економіки Бельгії в майбутньому планованому періоді. Ці заходи включають значні зміни у правилах ринку праці і соціальної політики, зокрема виплати соціальних допомог. Що повинно позитивно позначитися на конкурентоспроможності бельгійської заробітної плати на регіональному ринку праці. Реформи погіршили умови праці, що викликало значну напругу у відносинах з профспілками, які провели у відповідь кілька тривалих страйків.
У позаминулому році уряд країни затвердив програму зміни податкового законодавства, в якій передбачалося зниження ставок корпоративного податку з 33 до 29 % до 2018 року і до 25 % до 2020 року. Податковий план передбачає в тому числі і введення податкових пільг для інновацій та малого і середнього бізнесу, які мають стимулювати залучення приватних інвестицій і підвищити конкурентоспроможність.
Країна повністю залежить від імпорту іноземного викопного палива, і планове закриття семи бельгійських атомних станцій до 2025 року тільки значно збільшить залежність від зарубіжних енергоносіїв. Роль країни як регіонального логістичного цента робить її вразливою до коливань зовнішнього попиту, що характеризується відкритість економіки Бельгії і Нідерландів, які сильно залежать від міжнародної торгівлі, особливо з торговими партнерами по Європейському союзу. Через морський порт Zeebrugge здійснюється близько половини торгівлі з Великобританією і три чверті торгівлі з іншими країнами ЄС.
Тенденції розвитку економіки
Економічна політика країни зосереджена на розробці нових форм участі в міжнародному поділі праці. Конкуренція з боку країн, що розвиваються посилюється в традиційних для Бельгії галузях економіки. Вони включають металургію, хімію і легку промисловість. Тому основною тенденцією розвитку економіки Бельгії в найближчій перспективі буде розширення ролі високотехнологічних галузей. Уряд збільшуватиме підтримку секторів “нової економіки” – телекомунікацій, мікроелектроніки, цифрових технологій і біотехнологій. Що вимагає значного припливу інвестицій.
Для цього країна має намір підвищити інвестиційну привабливість, на першому етапі за рахунок модернізації інфраструктурних об’єктів (морські та аеропорти, магістральні автодороги). Основну увагу буде зосереджено на підтримку іміджу “золотих воріт Європи”, яку країна виконувала в останні 500 років, щоправда, з перемінним успіхом. Держава також має намір знизити свою участь у виробничій і підприємницькій сфері, поступово приватизувавши близько 150 великих компаній. Якщо говорити коротко про економіку Бельгії найближчих десятиліть, то вона повинна стати більш високотехнологічною і менш державної.
Промисловість
Починаючи з раннього Середньовіччя, країна була розвиненим промисловим центром Європи. Найстаріша галузь – текстильне виробництво, колись давав на експорт знаменитий фламандський сукно, як і раніше, зосереджена в основному у Фландрії (до 75 %). Збройова справа стало розвиватися в валлонською місті Льєжі, а ограновування алмазів і світова торгівля діамантами в Антверпені.
Довгий час промисловість Бельгії стисло можна було охарактеризувати як розвиваючу і модернізує традиційні для країни виробництва. Багато століть країна є світовим лідером у металургії. У Середні століття тут розташовувалися майстерні феронов, зараз сучасні металургійні заводи, що виробляють спеціальні сорти сталі, автомобільного прокату і дроту. Країні належить 15-20 % в світовому експорті продукції металургії. Металургійні заводи традиційно розташовані в передмісті Антверпена і Льєжа, куди привозиться імпортну сировину.
У машинобудуванні спеціалізується на виробництві устаткування для металургії та хімії, транспортних засобів, електротехнічної продукції. В останні кілька десятиліть країна виробляла в середньому близько одного мільйона автомобілів в рік, більшість з яких спочатку призначався на експорт. Крім того що в Бельгії здійснюється кінцева збірка машин, безліч металомістких запасних частин виготовляються з місцевої сталі.
За вартістю продукції хімічна галузь, що зародилася на основі переробки відходів доменного виробництва, знаходиться на другому місці після машинобудування. Бельгія продовжує залишатися найбільшим виробником продуктів неорганічної хімії. Однак конкуренція з країнами, що розвиваються на цьому ринку посилюється. Тому в останні десятиліття хімічні компанії країни стали спеціалізуватися у виробництві фармацевтичної продукції. Країна стала одним із світових лідерів у виробництві лікарських засобів. Бельгійські компанії вкладають значні інвестиції в розробку нових препаратів.
Знаменита харчова промисловість країни має важливе значення для економіки Бельгії. Багато глобальні компанії розмістили тут свої виробництва. В країні виробляється близько 600 марок пива, вік деяких з них сягає 400-500 років. Найбільший у світі виробник пива – Anheuser-Busch InBev зріс з бельгійської компанії.
Особлива увага приділяється розвитку високотехнологічного сектору, в країні працює понад 140 біотехнологічних компаній, на частку яких припадає близько 16 % обороту галузі Євросоюзу і приблизно 10 % витрат на дослідження і розробки. Серед провідних бельгійських високотехнологічних компаній можна відзначити Agfa-Gevaert, Barco, Real Software, а також кілька фармацевтичних фірм.
Сільське господарство
Сучасне сільське господарство країни характеризується високою інтенсивністю і відмінною технічної вооруженностью. Однак роль галузі в економіці Бельгії незначна частка у ВВП становить всього 0,7 %. Сільськогосподарські землі займають приблизно чверть території, з них близько 65 % відведено для вирощування кормів та під пасовища. Приблизно на 15 % земель вирощуються зернові, які задовольняють менше половини потреб країни. Виробництво деяких видів продовольства перевищує внутрішні потреби, наприклад овочі, яйця, м’ясо, вершкове масло і молоко. Країна є імпортером сільськогосподарської продукції, задовольняючи приблизно на 20 % потреб на зовнішньому ринку. Основні закуповувані позиції – пшениця твердих сортів, корми, тропічні фрукти.
В галузі працюють в основному фермерські господарства, проте більше половини з них не мають власної землі і є орендарями сільгоспугідь. Невеликі селянські господарства збереглися на півдні країни в Арденнах. У сільськогосподарському виробництві широко використовується техніка і найману працю. Особливо у великих фермерських господарствах (площею в 50-200 га), характерних для центральної частини країни, в провінціях Брабант і Ено.
Як і промисловість, сільське господарство має свої регіональні особливості. У Фландрії знаходяться основні ферми, що спеціалізуються на м’ясо-молочному виробництві, вирощують льон, цикорій, тютюн, квіти, овочі і фрукти. У гірських районах Арденн розвинене тваринництво – розводять велику рогату худобу та овець. У центральній частині країни, на суглинних грунтах, процвітає овочівництво і садівництво.
Енергетика
Основою енергоспоживання Бельгії є атомна енергетика і імпортоване вуглеводневу сировину. Нафта купується на Близькому Сході, зріджений природний газ – в Алжирі та Нідерландах, урановий концентрат – у Франції, Канаді, США і ПАР. Атомна енергетика забезпечує до 54 % потреб країни в електроенергії, що спалюється мінеральне паливо – до 38,4 %, незначна кількість отримують за рахунок взобновляемых джерел і гідроресурсів.
Після аварії на японській атомній електростанції в Фукусімі в 2011 році уряд країни прийняв рішення про поетапне закриття семи бельгійських АЕС до 2025 року. Проте вже восени минулого року в країні працював тільки один реактор у зв’язку з проведенням ремонтно-технічних робіт на інших об’єктах. Оператор бельгійських АЕС компанія Engie-Electrabel повідомила раніше, що в режимі експлуатації в 2018 році залишаються лише два з семи реакторів на території Бельгії. Два енергоблоки відключені через погіршення стану бетону в конструкції бункерів, а ще два зупинені через витоки в системі охолодження. Ще один реактор був зупинений в листопаді 2018 року для планової технічної профілактики.
Дефіцит електроенергії в бельгійській економіці буде заповнюватися імпортом з Німеччини, Франції та Нідерландів. За попередньою оцінкою фахівців, можлива недостача електроенергії в 4 тис. мегават. Уряд країни навіть не виключає можливість віялового відключення електрики взимку 2018-2019 років і подорожчання тарифів.
