«Контракт рисувальника» Пітера Грінуея
Даний фільм чудово показує постмодернізм в кіно 20 століття. Картина примітна тим, що в ній геть зникло таке поняття, як мораль людини, а головні герої розкуті, вони не думають про те, що відбувається, а насолоджуються життям. Прекрасний багатий інтер’єр 17-го століття, дорогий одяг – тут все чудово, але герої тільки й роблять, що брешуть і плетуть інтриги.
У центрі сюжету виявляється художник Невілл, який підписав контракт, згідно з яким він повинен до прибуття глави сімейства написати 12 картин його багатого маєтку. Але потім виявляється, що кожне зображення містить в собі докази злочинів. І, мабуть, ніхто не прибуде, так як саме глава сім’ї мертвий. Але героя не хвилює те, що відбувається, він малює, милується навколишнім світом, а те, що він може стати обвинуваченим, – це так, між іншим. Вбивство, помилкові звинувачення, контракти на послуги статевого характеру і шантаж – фільм сповна наповнений усім тим, чого раніше на екранах не було. Це театр абсурду. Картина, яку не можна сприймати однозначно, вона показує людську негативну сторону такої мерзенної, якою вона може бути, і просить не ставати такими, як герої, якщо у вас немає бажання прожити порожню безглузду життя.
