Матрос-моторист
Якщо в посадовій інструкції прописано, що працівник виконує ще й обов’язки матроса-моториста, то список його завдань і умінь розширюється. У цьому випадку він повинен знати не тільки роботу моториста, але і вміти виконувати ті ж обов’язки, що і звичайний матрос: в’язати вузли, чистити палубу, знати прийоми надання першої допомоги потопаючим, робити малярські роботи і т. п.
Особистісні вимоги
Будь-яка робота крім знань і професійних умінь вимагає певних особистісних якостей. Людина, якій постійно потрібне спілкування, навряд чи буде ефективно виконувати роботу на космічній станції в повній самоті протягом півроку. І навпаки, якщо хтось боїться дітей і «затискається» при необхідності говорити промову, навряд чи він зробить успішну кар’єру аніматора.
Точно так само справи йдуть з професією моториста – є певні тонкощі особистості, особливості характеру і здоров’я, які будуть допомагати в освоєнні цієї професії. Деякі з них вкрай бажані для людини, яка вирішила взяти на себе обов’язки моториста.
- Вміння працювати в команді. Мотористи, як і інші члени екіпажу, які тривалий час проводять в обмеженому просторі з одними і тими ж людьми. Логічно, що перебування в колективі повинно бути комфортним для всіх його членів, це напряму підвищує продуктивність роботи. Моторист повинен бути командним гравцем, а не вовком-одинаком, що люблять самоту. Взаємовиручка і дружелюбність – ось ті складові, які обов’язково повинні бути у людини, виконуючого обов’язки моториста на судні.
- Витривалість і хороша фізична форма. Ця професія не для білоручок. Часто доводиться мати справу з важкими частинами двигуна, з вузлами мотора. Мотористові бажано мати хорошу фізичну підготовку.
- Дисциплінованість. Тут знову не буде зайвим згадати про необхідність роботи в команді. Якщо від вищого керівництва надходить наказ, моторист зобов’язаний виконати його точно в строк і без зайвих питань. Якщо людині властива якась розхлябаність, хворобливе самолюбство і безвідповідальність, то він може підвести всю команду і для роботи мотористом, очевидно, не годиться.
- Хороший вестибулярний апарат, слух, зір. Всі знають, що розвинений вестибулярний апарат потрібен космонавтам, але працівникам моря він потрібен не менше. Бурі, шторми, качки – виконувати роботу потрібен часом в екстремальних умовах. Страждати морською хворобою моторист точно не має. Деякі несправності досвідчений фахівець може визначити за характерними звуками, відповідно, хороший слух теж буде далеко не зайвим у цій роботі. Гарний зір потрібно, щоб відміряти «на око» відстань між двома суднами, відстань до берега, візуально оцінювати з’являються на шляху перешкоди. Розуміючи, що доведеться вести спостереження в умовах туману і дощу, а також у нічний час, робимо висновок, що гострий зір мотористові потрібно не менше, ніж гострий слух.
- Розвинуте просторове мислення. Водна гладь не федеральна траса – позначень кілометражу чи населених пунктів на ній немає. Моторист повинен добре орієнтуватися на водному просторі і запам’ятовувати деталі тих місць, які бачив.
- Хороша реакція. Виконуючи обов’язки моториста, потрібно контролювати декілька об’єктів одночасно. Не можна неуважно ставитися до свого увазі. До того ж при виході з ладу будь-якого елемента двигуна потрібне оперативне прийняття рішення. А значить, необхідна і швидка реакція.
