Расова політика Гітлера. Антисемітизм
Гітлер, не приховуючи своєї мети, виступав за непохитну чистку національних лав німецького народу. Але головний удар фашистської Німеччини був спрямований на людей єврейської національності.
Нез’ясовну ненависть до цього народу Адольф Гітлер відчував з дитинства. Ще до приходу до влади «коричневорубашечників» штурмові загони влаштовували погроми. Після приходу нацистів до влади антисемітизм став національною політикою Адольфа Гітлера і його однодумців.
Фюрер не приховував своєї ненависті до євреїв і виступав публічно з такими заявами: «Якщо б у Німеччині не було євреїв, їх слід було б вигадати». Або: « Антисемітизм – найсильніша зброя в моєму пропагандистському арсеналі».
На початку руху проти євреїв їх обмежували в займаних державних посадах, у праві займатися фінансами і медициною. У 1935 році Гітлер підписує низку законів з заборонами для людей єврейської національності. В них говориться про можливість позбавлення єврея німецького громадянства, про заборону шлюбів і позашлюбних зв’язків з арійцями, про неможливість єврею тримати прислугу німецької крові і так далі. В цькування євреїв незабаром включилися і мирні громадяни. На дверях магазинів, установ, аптек з’явилися написи: «євреям Вхід заборонений».
Ніч з 9 на 10 листопада 1938 року, з’явилася результатом антисемітської політики Гітлера, увійшла в історію під назвою «Кришталева ніч» з-за кількості розбитих вікон і вітрин в єврейських магазинах. Штурмовики трощили все, що потрапляло на очі, при цьому грабіж не вважався непристойним справою. Так починалося масове знищення євреїв, широко розгорнулося в роки війни.
