Політика Гітлера: суть, основні положення та історичні факти

Агітація і пропаганда

На виробництвах організовувались змагання, за результатами яких не тільки збільшувався обсяг продукції, але відбувалося значне заохочення окремих робітників: підйом по соціальній драбині або серйозне матеріальне заохочення. Віталися масові, культурні та спортивні свята та заходи. Велася велика пропагандистська робота.

Повідомивши на всю країну про своє бажання створити німцям «максимально можливий рівень життя» і, зробивши для цього дуже багато, фюрер завоював безмежну довіру німецького народу.

Селянська політика

Крім промислового розвитку країни, для ведення військових дій необхідно було створити умови в сільському господарстві, щоб забезпечити армію і населення продовольством. Рішення селянського питання – один із прикладів політики Гітлера.

У 1933 році фюрер кинув гасло: «Крах німецького селянства стане крахом німецького народу», і всі сили внутрішньодержавної машини були кинуті на підйом продуктового сектора.

Два закони, які були підписані Гітлером в цей час, регулювали процес реорганізації сільського господарства. Рейх отримував право контролювати всі процеси виробництва, переробки і збуту продукції. А ще держава встановлювала тверді ціни.

Другий закон стосувався успадкування землі. У результаті селянин позбавлявся від загрози втратити свою ділянку, але при цьому він прикріплявся до неї як при феодалізмі. Держава спускало плани виробництва продукції і контролював його виконання. В результаті такої політики Гітлера держава, не скасовуючи приватної власності, ставало власником внутрішньої сільськогосподарської галузі.