Політика Гітлера – це позиція расової дискримінації, переваги одного народу над іншими. Саме цим і керувався фюрер у внутрішній і зовнішній політичному житті країни. Метою було перетворення Німеччини в «расово чисте» держава, яка встане на чолі всього світу. На виконання цього надзавдання і були спрямовані всі дії Гітлера як у внутрішній, так і зовнішній державної діяльності.
Три періоду зовнішньополітичної діяльності
Зовнішню політику Гітлера умовно можна розділити на три періоди. Перший період (1933-1936 роки) – зміцнення влади НСДАП і накопичення ресурсів для взяття реваншу за поразку у Першій світовій війні.
Другий період припадає на 1936-1939 рік, коли уряд нацистської Німеччини поволі починає вводити силову складову у зовнішню політику. Мова поки не йде про відкритих військових діях, але проба сил і очікування реакції світової громадськості у боротьбі з комуністичними силами вже мають місце. Німеччина, здійснюючи агресивні дії проти зазначеного ворога, не отримує засудження або відсічі з боку європейських держав, що розв’язує їй руки. Таким чином, готується плацдарм для планованих нею військових переділу світу.
До третього періоду можна віднести всю Другу світову війну з дня окупації Польщі до 1945 року.
