Покинуті села Ярославської області: перелік, історія занепаду

Молодь віддає перевагу міське життя

У селах Ярославської області, там, де ще жевріє життя, залишилися в основному люди старше 50 років. Їх будні – боротьба за виживання. Найслабше місце – дороги. Вони в такому стані, як правило, у важкодоступних поселеннях, що практично не підлягають ремонту. А якщо на шляху зустрічається яр або річка, то зовсім біда. Звідси проблеми з медичним обслуговуванням, освітою (якщо ще в селі є діти), продуктами (адже неможливо все робити в своєму господарстві). Немає робочих місць, а якщо пощастило з працевлаштуванням, то зарплата копійчана.

Молодь, повна сил і планів на майбутнє, не бажає миритися з жахливою неблагоустроенностью на побутовому і соціальному рівні. Вона переїжджає, якщо не міста, то в більш великі поселення з робочими місцями, розвиненою інфраструктурою, можливість отримати освіту і дати його своїм дітям. Хлопці, які виїхали з малонаселеній села на час навчання, як правило, вже не повертаються в рідні місця.

Залишається старше покоління доживати свій вік в старій селі. Добре, якщо на канікули привозять онуків, але бувають такі села, які давно не чули дитячих голосів.

Постаріли села, осот, лопухи,

Немає квітів у палисадах, горобини сумують,

І в туманний ранок мовчать півні,

Опівдні курний на вулицях немає хлопців.

Тетяна Бондаренко