Теплові датчики
Існує кілька різновидів датчиків цього типу, але всі вони призначені для сигналізації перевищення допустимої температури в контрольованій зоні. Найперші сенсори використовували властивість легкоплавких металів для створення точок спаю.
Електрична ланцюг, до складу якої входить такий датчик, під дією високої температури в зоні його установки розривається. Це фіксується схемою контролю і сприймається як пожежа. Ланцюжок з’єднаних послідовно пристроїв дозволяє контролювати більшу за площею територію. Пожежні датчики такого типу є одноразовими і сьогодні практично не використовуються.
Інша технологія використовує термічну залежність опору певних металів від температури довкілля. При зростанні температури в контрольованій зоні опір може зростати або зменшуватися. Тепловий пожежний датчик включається в одне з плечей мостової схеми. В діагональ такого моста включений прилад, що вимірює струм.
У відсутність нагріву струм через прилад не протікає – міст є збалансованим. А в процесі нагрівання за рахунок зміни опору пожежного теплового датчика баланс порушується. Через вимірювач починає протікати струм. Перевищення його допустимого (порогового) значення схема контролю сприймає як пожежа і видає попереджувальний сигнал.
Ще один принцип, реалізований у схемі пожежного датчика цього типу, – виникнення електрорушійної сили (ЕРС) в спае двох різнорідних металів (хромель-алюмель) при збільшенні температури в зоні розташування сенсора. Величина ЕРС залежить від величини температури і від швидкості її зростання. Об’єднання декількох датчиків до групи дозволяє визначити початок збільшення показника з високою точністю. Поріг спрацювання може бути виставлений для будь-якого значення температури, що визначає початок пожежі. Використання теплових пожежних датчиків доцільно в невеликих замкнутих просторах.
