Принципи самоосвіти
На чому ґрунтується план самоосвіти вихователя ДНЗ? Старша група припускає вибудовування роботи за такими принципами.
1. Безперервність. Для розробки однієї теми потрібно один навчальний рік. Якщо матеріал великий, вихователь продовжує над ним працювати 1,5-2 роки. Приміром, якщо педагогом виявлені серйозні проблеми у вихованців з розвитком мовлення, необхідно внести зміни в план самоосвіти вихователя старшої групи ДНЗ). З розвитку мовлення педагог планує саморозвиток в наступній послідовності:
- аналіз діагностик, що сприяють виявленню рівня розвиненості;
- курсова підготовка;
- визначення оптимальної методики роботи;
- впровадження ЗУН в практику з метою розвитку мовленнєвих навичок маляти;
- рефлексія з метою визначення власного професійного зростання.
2. Спадкоємність. Необхідно вибирати тему так, щоб вона була взаємопов’язана з поставленою метою та завданнями розвивального процесу в дитячому садку. Приміром, дослідження «Основи грамоти» є прикладом того, як можна протягом тривалого періоду займатися однією і тією ж проблемою.
3. Реальність відпрацювання на практиці запланованих заходів. Наприклад, працюючи над питаннями, які стосуються комп’ютерних технологій у дошкільній установі, немає сенсу застосовувати в рамках занять з малюками тренажери для швидкого набору тексту.
Вони ще не володіють точними рухами пальців, знають далеко не всі букви. Саме тому цю тему краще не включати в план самоосвіти вихователя ДНЗ. Старша група — той період, коли хлопці прагнуть до придбання практичних навичок, це повинен враховувати педагог.
