Творчість
Письменницька діяльність Анастасії Вербицької почалася в 1883 році з ведення політичного відділу в «Російською кур’єрі».
У 1887 році в «Російській думці» було вміщено її перший великий художній твір – повість «Розлад», присвячена жіночої емансипації, однією з головних тем усієї творчості Вербицької. Головна героїня твору, письменниця Каменєва, втілила в собі улюблений образ Анастасії – бореться за рівноправність і своє щастя жінка.
З 1894 року почалася постійна літературна діяльність Анастасії Вербицької. Вона друкувалася в багатьох журналах: «Початок», «Життя», «Російське багатство», «Освіта», «Світ Божий» та інших.
Окремо вийшов збірку ранніх оповідань «Сни життя» (1899-1902 рр..), в яких письменниця талановито описувала жах самотності людини у великому місті.
З 1899 року Анастасія Вербицька сама виступала в якості видавця власних творів, також надавала допомогу в публікації перекладних романів, які зачіпають тему фемінізму та емансипації. Героїні її творів намагалися вирватися з пут фальші сімейної моралі.
З 1900 по 1905 рік вийшло кілька її творів:
- «Звільнилася» (1902 р.);
- «Злочин Марії Іванівни» (збірка оповідань, 1902 р.);
- «Перші ластівки» (1900 р.);
- «Вавочка» (2 видання, 1900-1902 рр.);
- «Історія одного життя» (1903);
- «Щастя» (збірка оповідань, 1905 р.);
- «Метелики» (збірка оповідань, 1905).
У 1901 році вийшла автобіографія Анастасії Вербицької «Збірник на допомогу учням жінкам», в якій вона прямо заявила про себе як про «ідейну» письменниці, відстоювала право жінок розташовувати своїм серцем і самостійність в суспільстві. Вербицька закликала їх жити своєю працею і не залежати від чоловіків. Її позиція отримала підтримку в певних колах.
У 1905 році Анастасія Вербицька із захопленням зустріла революцію. Навіть надавала свою квартиру для засідань комітету РСДРП. На вийшли повісті «Світає» (1906 р.) і «Крила взмахнули» (1907 р.) вплинули події «кривавого неділі».
Роман «Дух часу», написаний у 1905-1907 роках, став вираженням революційних ідей письменниці. Його історичною канвою стали події збройного повстання в Москві. Це твір мав великий читацький успіх: за 4 роки роман видавався 3 рази загальним тиражем понад 50 тисяч примірників.
У 1909 році виходить в світ роман «Ключі щастя», в якому відкрито подається тема жіночої сексуальної свободи. Цей твір також стало бестселером. До 1913 року вийшло ще 6 книг, які були продовженням даного роману.
