Походження прізвища Шульга, значення, національність, розповсюдження

Хто не знає свого минулого, у того немає майбутнього. Ця глибока думка зародилася в думках філософів багато століть тому, однак продовжує хвилювати людей досі. Адже ми цікавимося історією, багато в чому, щоб визначити своє майбутнє. Мова, звичайно, йде про глобальної, світової життя. А також про історію цілої держави. Але ж у кожної країни вона складається не тільки із значних подій і доль великих особистостей. А складається з безлічі історій окремих сімей. Саме тому, вивчаючи минуле, краще почати з історії свого роду.

Задумайтеся, чи добре ви поінформовані про те, ким були ваші предки, чим вони займалися, де жили? Нарешті, чи знаєте ви походження вашого прізвища, адже це ваше родове ім’я, воно передається у спадок, і у нього теж є своя історія. І якщо з прізвищами типу Петров, Іванов, Півнів, Шевців, Попов, все більш або менш ясно, то над деякими доводиться подумати, пошукати інформацію, користуватися різними словниками і джерелами. Якщо ж ви цікавитеся походженням прізвища Шульга, то вам досить лише прочитати статтю до кінця. В ній вже зібраний весь матеріал про значення, історії прізвища, про те, де і коли вона могла з’явитися.

Саме слово «шульга» має тюркські корені. У перекладі з багатьох мов цієї гілки схоже слово “солга” з історичним коренем сол – означає лівий. Таким чином, значення прізвища Шульга треба пов’язувати саме з цим змістом. Так, швидше за все, називали ліворукої людини. Але є і варіації. Наприклад, з цією стороною завжди пов’язували зле, негативний. Лівий – тобто неправильний. У такому разі Шульга – це, найімовірніше, недоброзичливий людина, брехун і шахрай.

Де і коли виникла?

Якщо вірити цій версії про походження прізвища Шульга, то вона могла з’явитися приблизно в XIII-XIV століттях, адже саме в цей час на Русі панувало татаро-монгольське іго. По території нашої країни в дану епоху впевнено поширювалася тюркська культура, мова в тому числі – запозичувалися не лише назви побутових предметів (черевик, сарафан, скриня), але і власні імена. Так багато топоніми (наприклад, Іртиш) є тюркизмами. Прізвища також не обійшлися без запозичення.

На питання, де могла виникнути прізвище Шульга, відповісти складніше. По своїй структурі вона більше нагадує західно-слов’янську, однак ми то з вами знаємо, що татаро-монголи до цих земель просто не дійшли. От і залишається гадати, чи це тюркська мова до Києва дійшов, то вона з’явилася всупереч усім традиціям побудови прізвищ у східній частині Русі.

Версія номер два

У другій версії походження прізвища Шульга подібних протиріч немає. Вона стверджує, що це слово з польськими коренями. А точніше з коренем suli, тим же, що і в сучасному російському слові шулер. Виходячи з цього, вже зрозуміло і значення прізвища: Шульга – шахрай, шахрай, нечесна людина.

Цей варіант походження родового імені Шульга підтверджує і те, що воно зустрічається в давніх записах, знайдених в Смоленської, Брянської, Псковської областях – тобто на заході слов’янських земель, там, де прибалтійські мови (українська, польська, латиська) справили найбільший вплив. Так, у Новгородській області так навіть названа невелика річка.

Грунтуючись на цих фактах походження прізвища, Шульга по національності буде, швидше, білорусом. Мова, звичайно, йде про людину, прізвисько якого і була заснована прізвище.

Що німцеві добре, то… народжує ще одну версію

Малоймовірну, але теж має право на існування. Деякі дотримуються думки, що Шульга – це видозмінена на український манер німецька прізвище Штольц, яку взяв собі один з німців, приїхав жити в Україну. Однак крім співзвуччя (та й воно-то сумнівно) у цих двох родових імен немає нічого спільного, штольц (stolz) німецькою мовою означає “гордий”.

Поширення зараз

Зараз, коли географічна мобільність людини досягла дуже високого рівня, дивуватися з того, що ви зустріли людину з прізвищем Шульга де-небудь на Кавказі, не варто, адже його предки в тому чи іншому поколінні просто напросто могли переїхати з однієї області в іншу. Однак найбільше поширення дане родове ім’я все-таки має в тих регіонах, де вважається споконвічним, рідним. Тобто на Україні, в Білорусії, в деяких російських областях, що межують з цими країнами.