Система Ільїна
Шкільний предмет «література» повинен прищеплювати підлітку етичні та естетичні погляди, громадянську позицію, гуманізм, моральність. І обов’язково — любов до читання: без цього розмірковувати про літературу безглуздо. Педагог Євген Миколайович Ільїн наполягає, що виховний ефект від уроків повинен превалювати над навчальним. Виховати морального людини для нього важливіше, ніж накачати його філологічними знаннями. Це стало точкою відліку його новаторських ідей.
Твори, які вивчають у школі, несуть ряд найважливіших морально-етичних проблем. Їх на уроках потрібно обговорити, виробити своє ставлення, громадянську позицію. Так виробляється світогляд. Але нав’язати свою точку зору учням — неправильна позиція, вважає Е. Н. Ільїн. Шукати відповіді на злободенні питання потрібно разом: вчитель і учень. Система Ільїна стала частиною педагогіки співробітництва.
У процесі навчально-виховної роботи стосунки «наставник — учень» повинні мати взаємний інтерес, контакт, доброзичливість. Ось чому неможливо вести уроки літератури звичайними методами: прочитати лекцію з теми, запитати домашнє завдання, поставити позначки. У цьому ланцюжку немає нічого цікавого для дитини. Так, він пасивний слухач і виконавець. У підсумку виходить: «препод» видав матеріал, а учень брати немає інтересу.
Як тільки з’явиться творче начало, можливість висловити свою точку зору, учень сам захоче уважно прочитати книгу і разом з літератором прийти до вірних моральним скріпленням через свої, поки наївні, дитячі думки. На уроках головне — виховний момент, а пізнавальний — вторинний, він відданий на відкуп школярам. І вони із задоволенням читають, пізнають, шукають істину і оцінюють вчинки.
