Спікер
Голова парламенту Узбекистану Нурдинжон Исмоилов являє Народно-демократичну партію. До обрання на цей пост він був радником президента по взаємодії з Олій Мажлисом. Йому 60 років, він родом з Наманганської області, має звання кандидата юридичних наук. Кожен з п’яти віце-спікерів представляє одну з фракцій у парламенті.
Майбутнє парламенту
Основна проблема розвитку парламентаризму в Узбекистані, як і в інших державах, де ховається за ширмою демократії фактично тоталітарний режим, є, по-перше, відсутність реального принципу виборності його складу, коли кожен депутат повинен представляти інтереси тієї або іншої групи громадян, а по-друге, несвобода кожного з членів парламенту в прийнятті важливих законів або призначенні вищих посадових осіб республіки. Іншими словами, практично всі ключові рішення приймає обмежене коло осіб, наближених до президента країни, а парламентарії лише формально їх підтверджують, виконуючи декоративну функцію. Так було при Карімовим, і мало що змінилося при нинішньому керівництві.
28 грудня 2018 року відбулося послання президента Мирзиеева парламенту Узбекистану. Шавкат Миромонович, крім іншого, формально запропонував дещо розширити функції Олій Мажлиса. Пропонується, наприклад, щоб депутати розглядали і затверджували (або відхиляли, що вкрай малоймовірно) кандидатуру не тільки прем’єр-міністра, але і всіх членів кабінету. Ще однією зміною має стати створення при парламенті окремого Управління з держбюджету. За задумом президента, воно повинно формувати і контролювати виконання бюджету на набагато більш високопрофесійному рівні, ніж зараз. Мирзиеев запропонував керівникам обох палат обговорити з депутатами ці нововведення.
В кінці нинішнього року відбудуться чергові вибори до Олій Мажлис. Депутатів знову оберуть на п’ять років, і можна щиро побажати не чужого нам народу, щоб серед парламентаріїв було якомога більше тих, хто прийшов туди не “відбувати номер”, а по-справжньому піклуватися про інтереси своїх громадян.
