Завдання моніторингу
Розроблена ФГОС система спостережень в освітньому процесі повинна дозволяти:
- проводити якісний і кількісний аналіз педагогічної діяльності на рівні як ОУ, так і регіонів;
- аналізувати дані про ефективність заходів, які застосовуються в системі освіти для введення і подальшої реалізації ФГОС;
- визначати причини, які перешкоджають повному і своєчасному введенню державних стандартів;
- виявляти динаміку якісних і кількісних показників, характерних для педагогічного процесу;
- надавати допомогу при розробці рекомендацій по ефективному впровадженню ФГОС.
Цикли та етапи моніторингу
В системі спостережень над освітнім процесом існують свої ступені роботи. Вчені називають їх циклами та етапами моніторингу. Так, період від початку проведення робіт до остаточного надання отриманої аналітико-прогностичної інформації носить назву «цикл». Виходячи з предмету і мети спостережень його тимчасова тривалість може бути самою різною. Це місяць і чверть, триместр і півріччя, а також рік. У зв’язку з цим виділяють діагностику входить, поточну і підсумкову. Так, при проведенні моніторингу освітніх програм педагог проводить спостереження у перші дні занять. Таким чином, він отримує вхідну інформацію, що вказує на рівень підготовки дітей, на їх інтереси, можливості і здібності.
В подальшому моніторинг освітніх програм допомагає у визначенні ступеня засвоєння учнями теми дисципліни, її розділу або навчального матеріалу в цілому. Тривалість його проведення визначається числом вхідних в нього циклів, кожен з яких, у свою чергу, містить декілька етапів, а саме:
- організаційно-підготовчий;
- аналітично-діагностичний;
- оціночно-прогностичний;
- корекційний.
Кожен з них є процесуальним елементом спостережень. На першому з цих етапів ставляться цілі проведених спостережень з виявленням об’єкта моніторингу та основних напрямів відстеження та критеріїв оцінки. Тоді ж відбувається підбір діагностичних методів, які будуть використовуватися в роботі.
Для початку другого етапу характерно випробування критеріально-діагностичних інструментів. Початкові їх проби дозволяють переконатися в надійності вибраних засобів або ж вказують на необхідність внесення певних змін. Далі стає можливим приступити до безпосереднього збору даних по повній програмі моніторингу освітніх результатів, що вимагає дотримання правил здійснення даної процедури.
З переходом на наступні етапи відбувається обробка і систематизація зібраної інформації. Отримані дані піддаються аналізу і інтерпретуються. Це дозволяє сформулювати прогнозні висновки моніторингу та сформулювати ті чи інші висновки. При необхідності проводиться розробка корекційних заходів і рекомендацій.
Після такої підготовки моніторингової інформації вона підлягає поданню користувачам. При цьому заздалегідь зумовлена її частина може за різними каналами бути поширена зацікавленим в ній відомствам, особам, органам державного управління, ЗМІ, представників ділових кіл і т. д.
Наскільки успішним буде здійснення моніторингу? Якість цього процесу залежить від багатьох факторів. Позитивний вплив на проведені заходи здатне надати увагу, що проявляється органами управління освіти, а також керівниками навчальних закладів. При їх щирої зацікавленості в отриманні різноманітної, повної та достовірної інформації, членам служби моніторингу будуть гарантовані найсприятливіші умови для проведення робіт, доступ до потрібних джерел, а також можливість проведення бесід для отримання інформації від учнів, батьків і педагогів. Позитивний вплив на якість спостережень зробить і затребуваність отриманих даних у повному обсязі, а також прийняття після їх розгляду найбільш ефективних рішень з управління освітнім процесом.
