Спиридон Триміфунтський
Майбутній святитель народився на острові Крит в кінці III століття нашої ери. В юнацтві одружився на благочестивій дівчині, у шлюбі народилася донька Ірина. Займався випасом худоби і завжди допомагав бідним. За милосердя Господь наділив його даром творити дива: він лікував важких хворих і мав владу над нечистими духами.
Дружина святителя рано померла, а його обрали єпископом міста Тримифунта. Ставши сановником, Спиридон не залишив милосердні справи і завжди допомагав ближнім. Беручи участь у першому Вселенському Соборі, єпископ виголосив проникливу промову, яка поклала край суперечкам з грецьким філософом-єретиком. Це виступ показало всім присутнім велику премудрість Божу, а гонителем християнства увірував. Пізніше грек розповідав, що він відчув у словах Спиридона силу творця, якої не міг і не хотів протистояти.
На доказ слів святителя на Соборі сталося диво. Бажаючи пояснити єдність Святої Трійці, Спиридон взяв у руки цегла, й той розпався на складові: вогонь, воду і глину. І промовив такі слова:
Се три стихії, а плінфа (цегла) одна, – сказав тоді святитель Спиридон, – так і Пресвятої Трійці – Три Особи, а Єдине Божество.
На канонічних іконах єпископа зображують саме з цим цеглою в руці. Спиридона Триміфунтського порівнюють з пророком Іллею, за його молитвами на посушливий острів Крит часто зли валося благодатний дощ.
