Серафим Саровський
Майбутній подвижник народився в місті Курську в купецькій родині. Відомо, що батьки його будували храм, і маленький Прохор впав з високої дзвіниці. Мати його в стані напівнепритомності збігла вниз і виявила малюка неушкодженим. Сам дитина пояснив, що ангели підхопили його і не дали розбитися. Таке було перше чудо, яке визначило весь життєвий шлях майбутнього світильника віри.
У підлітковому віці хлопчик сильно захворів, але був зцілений від ікони Богородиці (“Корінна”). По селу, де жила сім’я майбутнього ченця, проходив хресний хід. Перед тим як ікону занесли в дім, Прохору з’явилася сама Пречиста Діва і пообіцяла зцілення.
Прохор мріяв про богопосвячене життя і в 17 років залишив матір і пішов в Києво-Печерську лавру, після – в Саровської обитель. Перед відходом мати благословила його і наділа на шию мідний хрест, який Серафим носив усе життя.
Молитва Саровському Чудотворцю:
Про преподобне отче Серафимі! Вознеси про нас, рабех Божих (імена), благомощную твою молитву до Господа Сил, нехай дарує нам вся благопотребная в життя цього і вся до душевного порятунку корисна, та захистить нас від падінь гріховних і щирого каяття та навчить нас, во еже безпреткновенно ввійти нам у вічне Небесне Царство, идеже ти нині в незаходимей сияеши славі, і тамо воспевати з усіма святими Живоначальну Трійцю на віки віків. Амінь.
В Саровської пустелі Прохора постриг в чернецтво з ім’ям Серафим. Незабаром святий пішов у затвор і пробув там більше 20 років. Кілька разів преподобному являлася Богородиця з апостолами. Святому підносять молитви для пошуку хорошої роботи.
