Марокко: історія країни, назви та підстави

Рабат – головне місто країни

Станом на 2019 рік столицею держави є Рабат, у перекладі назва якого означає “укріплений монастир”. У великій історії Марокко місто почало відігравати вагому роль у XII столітті, коли Марракеш втратив статус основного населеного пункту країни. Через кілька десятиліть при зміні влади вся економічна міць міста разом зі статусом столиці перемістилася у Фес, де й існувала до 1912 року.

До початку XVI століття Рабат представляв собою дуже маленьке місто, в якому проживало близько 300 осіб. Через століття сюди прийшли мориски – криптомусульмане, вигнані з Іспанії королем Філіпом III, завдяки їм місто істотно змінився, а також знову знайшов економічну і політичну силу. У XVII столітті місто увійшов до складу Бу-Регретской республіки, керованої берберськими піратами. Протягом кількох десятиліть династії Алауитов намагалася підпорядкувати собі її, але в підсумку республіка існувала аж до 1818 року.

Повстання берберів стали однією з головних причин, по яким столицю перенесли в Рабат з Феса. В історії Марокко вже було достатньо прикладів, коли пірати повставали і влаштовували державний переворот, владі повторювати цього ніяк не хотілося. З 1913 року місто почало активно розвиватися, особливий статус він отримав у 1956 році після визнання Марокко незалежною державою.