Творець у вигнанні
Макс Бекман візуалізував досвід вигнанця через зображення мандрівних і циркових артистів, або співаків кабаре, тих, хто одягає маски для своїх виступів. Іншою темою у художній образності Бекмана є карнавал. Приклад тому — «Автопортрет з сурмою» (1938), один з двох автопортретів, написаних в Амстердамі Бекманом в перші місяці його вигнання. У триптиху «Карнавал» (1943) автор зображує себе в білому вбранні П’єро в середині центральної панелі.
У творчості Бекмана регулярно присутні клоунада і акторство, якими художник символізував марну людську діяльність. Робота Begin the Beguine (1946, Мічиган) створює радісний настрій танцю під загрозою прихованої небезпеки. «Маскарад» (1948) показує ту ж зв’язок між святковим і похмурим. У цій роботі, як і в багатьох картинах, Бекман зображує себе і свою дружину в образі модно одягненою пари.
