Повоєнна діяльність
Із закінченням війни зміст робіт дедалі більше визначалося темою театру, цирку, кабаре і карнавалу. Мистецький прорив стався в 1920 роках – численні виставки відбулися у Берліні, Дрездені, Парижі, Нью-Йорку і зробили роботи Макса Бекмана знаменитими. Видавець Рейнхард Пайпер публікує ілюстровані Бекманом книги, а в 1924 році виходить його велика монографія.
У Відні художник знайомиться з 20-річною Матільдою Каульбах. Розлучившись з першою дружиною, він одружується на Матильді, яку іменує віденським прізвиськом Кваппи. Бекман малює безліч її портретів, зробивши молоду дружину однією з найбільш зображуваних жінок в історії мистецтва.
З 1925 року художник повторно їде в Італію і в Париж, де отримує широке громадське визнання. З 1925 року він читає лекції в Школі прикладних мистецтв у Франкфурті-на-Майні, а в 1929 році стає професором. У 1928 році його популярність в Німеччині досягла свого апогею. У Кунстхалле Мангейма проходить велика ретроспектива робіт Бекмана, складена Густавом Ф. Хартлаубом. Були показані картини маслом, аквареллю, пастеллю та малюнки художника за період 1906 -1930 років. Бекман отримує Почесну імперську премію, а місто Дюссельдорф нагороджує його Золотою медаллю.
На Міжнародній виставці Інституту Карнегі в Піттсбурзі картина The Lodge була удостоєна нагороди. У серпні 1930 року з успіхом пройшла персональна закордонна виставка Макса Бекмана, а через місяць у Художньому музеї Базеля пішла експозиція його друкованої графіки, яка експонувалася потім в Цюріху. У 1931 році перша персональна виставка художника відбулася в Парижі, в Galerie de la Renaissance , а в наступному році ще одна в паризькій галереї Bing. До початку 30-х років Бекманн все частіше сприймався як великого художника міжнародного масштабу.
