Як співати не в ніс: причини, вправи для виправлення гугнявості

Багато людей мріють навчитися співати. Але, зіткнувшись з першими труднощами, перестають вірити в свої сили і кидають вокал. Проте навчитися співати не так вже й важко, якщо займатися вперто і свідомо. А для цього необхідно розібратися з основними проблемами і дізнатися їх рішення. Наприклад, як співати не в ніс.

Що таке носове спів?

Гугнявість – дуже часта проблема, що зустрічається у починаючих вокалістів. При неправильній постановці голосу звукова хвиля в них іде не через рот, а наверх, в носові пазухи. Це пов’язано з яким-небудь порушенням у функціонуванні м’язів м’якого неба.

В результаті з’являється неприємний призвук. Спів стає немилозвучним і невиразним. Слухачеві складно зрозуміти слова. Щоб таких труднощів не виникало, краще вчасно розібратися з тим, як навчитися співати не в ніс.

Як розпізнати проблему?

Щоб таке спів не увійшло в звичку, важливо виявити дефект як можна раніше. Тоді позбутися від нього буде набагато легше. Але проблема в тому, що вокаліст не завжди здатна самостійно дати адекватну оцінку власного голосу. Є кілька способів виходу з такої ситуації:

Записати свій спів на диктофон і прослухати пізніше. Так вийде почути себе з боку. Ця вправа буде корисно будь-яким виконавцям, навіть тим, кого не цікавить, як співати не в ніс.

Відтворити будь-яку ноту в зручному діапазоні. Потім затиснути ніздрі, продовжуючи співати. Якщо звук при цьому стає тихіше, це означає, що є гугнявість.

Попросити професійного музиканта прослухати виконання. Ніколи не варто нехтувати допомогою досвідчених і знаючих людей, особливо якщо це стосується постановки голосу. Можливо, буде потрібно взяти кілька уроків співу.

Причини гугнявості

Із-за чого ж відбуваються такі неприємні явища? Існує кілька пояснень ситуації:

Органічні причини. Це може бути банальна застуда, від якої нескладно вилікуватися. Або щось більш серйозне: парез, гіпотонія м’язів м’якого неба. У будь-якому випадку, якщо є підозра на фізичне захворювання, варто порадитися з лікарем.

Функціональні причини. Виконавець надмірно затиснутий. Він боїться широко відкривати рот, високо піднімає плечі, напружує м’язи обличчя і витягує шию.

Наслідування поганим прикладам. Деякі відомі співаки спеціально використовують носові призвуки в співі. Але одна справа, коли іменитий виконавець свідомо включає гугнявість у власний стиль. І зовсім інша – коли юний співак помилково копіює таку манеру, не намагаючись навчитися правильному звукоизвлечению.

Психологічна скутість

Найчастіше причина основних проблем у виконавській майстерності лежить не у фізичній сфері, а в психологічній. Насамперед, це невпевненість в собі і своїх силах. Внутрішня скутість музиканта, природна боязкість і сором’язливість – все це не сприяє чистому і красивому співу.

Для правильного видобування звуку важливо, щоб м’язи особи, шиї і плечей були максимально розслаблені. Будь-яке зайве напруга, тілесна скутість може призвести до гугнявості. Щоб розібратися з тим, як співати не в ніс, необхідно проконтролювати стан м’язів під час виконання.

Надмірна боязкість веде до того, що співак недостатньо широко відкриває рот. При цьому звук йде в ніс, артикуляція стає нечіткою. Щоб уникнути цього недоліку, доведеться максимально розслабити м’язи нижньої щелепи. Вона повинна вільно падати вниз, як під час сну.

Вправи для виправлення дефекту

Якщо носове спів помітити вчасно, на початковому етапі навчання, то воно виправляється досить швидко і без значних трудовитрат. Однак, якщо навик вже встиг закріпитися і стати звичкою, переучуватися буде непросто. Важливо на самому початку навчитися, як не співати в ніс. Вправи допоможуть у цьому:

Спів із затиснутим носом. Така вправа вимагає максимально чіткою і ясною артикуляції, доводиться вимовляти слова голосно і виразно. Під час такого “мукання” можна притискати пальці до перенісся, щоб вчасно помітити надмірну вібрацію і зрозуміти, як співати не в ніс.

Читання скоромовок. Таке елементарне вправа обов’язково принесе помітний ефект. Будь-які скоромовки варто вимовляти голосно, чітко, у нешвидкому темпі.

Спів лежачи. Потрібно влаштуватися в горизонтальному положенні на жорсткій поверхні. Діафрагма буде розкриватися, що поліпшить звучання.

Читання вголос книг і віршів. Така звичка допоможе виробити виразність вимови і позбавить від страху перед звучання власного голосу.

Тренування перед дзеркалом. Ця вправа також збільшує розслабленість і допомагає звикнути до правильного положення м’язів під час співу. При цьому важливо широко і вільно відкривати рот і посилати звук вперед. Можна навіть візуалізувати цей процес, уявити, як звукова хвиля летить в певну точку простору.

Для починаючих вокалістів дуже важливо займатися якомога більше, розвивати музичний слух і смак. Тоді обов’язково з’явиться впевненість у собі, а разом з нею – красиве і чисте звучання.