З кожним роком у скарбничку кінематографа додається все більше і більше як хорошого, так і не дуже, але контенту. Кіноіндустрія продовжує набирати обертів, постійно вигадуючи нові спецефекти, а також знімаючи ремейки на старі постановки.
Однак існують шедеври, створені лише раз, які навряд чи коли-небудь зважаться перезняти. Одним з таких досягнень кінематографу є фільм “Список Шиндлера” 1993 року.
Створення фільму: початок
У 1983 році в руки Стівену Спілбергу (режисер і продюсер) потрапляє книга під назвою “Ковчег Шиндлера”. Її автором є Томас Кенилли, взяв сюжет з реального життя Полдека Пфеффербера – єврея, який був врятований завдяки німецькому промисловцю Оскару Шиндлеру.
Полдек горів ідеєю відкрити всьому світові ім’я рятівника євреїв, бо перша спроба зняти автобіографічну роботу була зроблена ще в 1963 році сценаристом Ховардом Кохом. Однак це не відбулося.
Продовження: через 10 років
Стівен Спілберг, прочитавши роман, був натхнений, однак рішення про створення проекту, присвяченого темі Голокосту, далося йому досить важко. Незважаючи на те, що студія Universal придбала право на реалізацію даного проекту в тому ж році, режисер взявся за роботу лише через 10 років. За цей період Спілберг не раз намагався передати роботу іншим, в цей список входили: Сідні Поллак, Мартін Скорсезе і Роман Поланскі. Кожен з них відмовився з особистих причин.
Зйомки фільму “Список Шиндлера”, відгуки про який наведено в статті, тривали в цілому 72 доби і були закінчені на 4 дні раніше запланованого терміну.
Сюжет
У 1939 році за наказом фашистського командування євреї були зобов’язані прибути у великі міста для реєстрації і переселення в гетто (місця для ізоляції євреїв від усіх інших).
В цей час промисловець з Німеччини Оскар Шиндлер приїжджає до Кракова з метою створення фабрики, на якій буде проводитися емальований посуд.
Після отримання всіх дозволів на бажану ідею Оскару залишається підкріпити її тільки грошовою базою. Відштовхуючись від бідного становища євреїв, зігнаних в гетто, Шиндлер робить вигідну пропозицію євреєм-багатіям, від якого вони ніяк не можуть відмовитися: з-за неможливості використати свої гроші (у зв’язку з накладеним забороною фашистами) вони обмінюють їх на товари, запропоновані Оскаром.
Саме управління фабрикою Шиндлер віддає в руки Іцхака Штерна, який на той момент є членом місцевої єврейської ради. Народ охоче приймає рішення працювати у німецького промисловця, так як таким чином вони можуть хоча б на час залишати ненависне гетто. Для допомоги своїм побратимам Штерн вміло підробляє документи, в яких підтверджуються їх професійні вміння.
Справа йде в гору, і Шиндлер купається в грошах. Він переконаний у своїй теорії з приводу війни: саме такі жорстокі умови є гарантією для процвітання бізнесу.
Однак погляди головного героя починають змінюватися саме в той момент, коли в Краків прибуває німецький офіцер Амон Гет. Метою його прибуття стає наказ ліквідувати гетто.
Шиндлер, все більше наповнюючись гуманізмом, спеціально заручається підтримкою Гета для подальшого порятунку своїх працівників.
Коли Амон отримує черговий наказ по закриттю табору Плашов і відправки євреїв з нього в Освенцим для знищення, Шиндлер користується раніше набутими корисними зв’язками, таким чином умовляючи залишити його працівників в живих. Шиндлер разом зі Штерном починають складати список тих, хто повинен буде уникнути однією з самих страшних смертей – Освенціма. Саме ця картина стала назвою до фільму, слоган якого говорить: “Цей список – життя”.
Велика частина його робітників без проблем добирається до Чехословаччини, де вони повинні будуть продовжувати працювати в рідному місті Шиндлера Цвиттау-Бриннлитце. Однак все йде не за планом, коли поїзд з жінками і дітьми помилково відправляють у концтабір. Все закінчилося б трагедією, якби не головний герой, дав хабар високопоставленому чиновникові.
Всі гроші, які приносить Шиндлеру фабрика, він витрачає на підкуп охороняють його підприємство офіцерів, поки війна не закінчується і Німеччина не терпить капітуляцію.
Як “фашистові і рабовласникові” Шиндлеру необхідно подаватися в бігу. На прощання врятовані євреї дарують йому лист і золоте кільце, зроблене з зубних коронок одного з робітників.
На наступний ранок офіцер Червоної Армії прибуває з радісними вістями, оголошуючи, що євреї тепер вільні. Робочі подаються в найближчий населений пункт.
Останні епізоди
Кінець фільму “Список Шиндлера” пробирає до глибини душі: показуються справжні кадри, в яких врятовані євреї та їхні нащадки камені кладуть на могилу свого героя. В останньому епізоді людина, чиє обличчя приховано, кладе на пам’ятник квіти. Цією людиною є актор, який зіграв самого Шиндлера.
Справжній список врятованих євреїв був знайдений тільки в 2000 році, через 7 років після зняття картини. У ньому налічувалося 800 чоловіків, 300 жінок і 100 дітей.
Оскар Шиндлер помер в 1974 році і був похований в Ізраїлі – в місці вижили завдяки йому людей. На могилі посмертно вирізана яка звучить у фільмі фраза: “Той, хто рятує одне життя, рятує весь світ”.
Актори фільму “Список Шиндлера” 1993 року
Великомасштабна картина налічує близько 150 ролей, для перекладу на російську мову акторів дубляжу потрібно близько 4 місяців, щоб завершити озвучування.
Відповідальність за головну роль німецького промисловця і спасителя єврейських душ взяв на себе Вільям Джон Нісон і був номінований на премію “Оскар”, “Золотий глобус” і нагороду британської академії кіно в номінації “За кращу чоловічу роль”.
Роль Іцхака Штерна зіграв вже має на той момент “Оскар” прекрасний актор Бен Кінгслі, також відомий по фільму “Острів проклятих”, “Щасливе число Слевіна” та ін.
Головного антигероя у фільмі “Список Шиндлера” 1993 року Амона Гета зіграв Рейф Файнс, який номінувався на “Оскар” за кращу чоловічу роль другого плану. Актор був настільки схожий на свого прототипу, що при його знайомстві з колишньої в’язнем Освенцима Милою Пфефферберг остання не змогла стримати тремтіння від хвилювання.
Для цієї ролі Рейф навіть спеціально поправився на 13 кілограм. За словами Спілберга, він запросив цього актора через сексуальності, що ні на є самого диявола.
В ролі дружини Оскара Шиндлера постала актриса Керолайн Гудолл, відома за фільмами “Білий шквал”, “Срібний вітер” та ін
Також у фільмі “Список Шиндлера” взяли участь такі актори, як Ембет Девідц, Йонатан Сэгаль, Малгоша Гебель, Шмуель Леві та інші.
Дубляж
Фільм був переведений на безліч мов, і Росія не стала винятком.
В озвученні фільму “Список Шиндлер” 1993 року актори постаралися на славу. У процес було залучено близько 150 осіб.
Тільки деякі з відомих росіянам:
- Андрій Мартинов (Оскар Шиндлер);
- Олексій Борзунов (Іцхак Штерн);
- Андрій Ташков (Амон Гет) та інші.
Відгуки
Рецензій відгуків критиків і глядачів на дану кінематографічну картину безліч. Можна сказати, що публіка справедливості оцінила жалісну картину, яка навряд чи кого-небудь змогла б залишити байдужим.
За відгуками “Кинопоиск”, фільм “Список Шиндлера” входить в топ-250 найкращих і займає в ньому 4-е місце, пропустивши вперед лише трійку таких геніальних картин: “Втеча з Шоушенка”, “Зелена миля” і “Форрест Гамп”.
У процентному співвідношенні 91 % займають позитивні коментарі, що залишилися 9 % входять як негативні, так і нейтральні відгуки про фільм.
Відгуки про фільм “Список Шиндлера” 1993 року підносять різне бачення картини. Проте в одному більшість думок сходиться: ніхто не забутий, і ніщо не буде забуто.
Музика з фільму “Список Шиндлера”
У 1994 році автор геніальних творів Джон Вільямс отримує статуетку “Оскар”, і ще через рік йому присвоюється премія “Греммі”.
Оригінальна партитура була написана разом зі скрипалем Іцхаком Перлманом. Альбом носить однойменну назву фільму і включає в себе 14 композицій.
Досягнення
У топ кращих фільмів “Список Шиндлера” можна по праву ставити в першу п’ятірку шедеврів. Успіх картини був узаконений цілими 7 статуетками “Оскар”:
- кращий фільм;
- кращий режисер (Стівен Спілберг);
- краща робота оператора (Януш Камінські);
- кращий сценарій (Стівен Заиллян);
- кращий монтаж (Майкл Кан);
- кращі декорації (Аллан Старскі);
- кращий оригінальний саундтрек (Джон Вільямс).
Бюджет і збори
Картина “Список Шиндлера” є найдорожчим чорно-білим фільмом за всю історію кінематографа (його бюджет становить 25 мільйонів доларів).
Збори в США склали близько 96 мільйонів доларів, а в усьому світі – близько 225 мільйонів.
Цікавий поворот: Стівен Спілберг відмовився від свого заробленого гонорару, вважаючи, що це “криваві гроші”. Замість цього на них він вирішив заснувати фонд “Шоа”, сенс якого полягав у зберіганні документів, свідоцтв та інтерв’ю жертв винищення, куди входив і Голокост.
Цікаві факти
- Для того щоб взятися за цю картину, Стівену Спілбергу знадобилося цілих 10 років.
- Завдяки постановнику і режисер Біллі Вайлдеру, який встиг попрацювати над першим варіантом сценарію, Спілберг погодився на майбутній шедевр. Саме Уайлдер умовив його на цей серйозний, але правильний, як підтвердилося у майбутнє, крок.
- Сцена, що показує ліквідацію гетто міста Кракова, займала за обсягом всього одну сторінку, в зв’язку з чим Спілберг прийняв рішення розтягнути картину до 20 сторінок, а також до 20 хвилин екранізації. Відтворити епізод йому допомогли розповіді очевидців тих страшних подій.
- Освенцим дав відмову на прохання здійснювати зйомки фільму в ньому, тому режисерові довелося виконати велику роботу, а саме: відтворити неподалік декорації, детально імітують цей концтабір.
- Так як заздалегідь було прийнято рішення про те, що фільм “Список Шиндлера” буде зображений у чорно-білому кольорі, в зйомках не можна було використовувати нічого, що мало зелений відтінок, так як він міг негативно позначитися на чорно-білій плівці.
- Практично 40 % зйомок здійснено в режимі, що вимагає роботи з ручною кінокамерою.
- Знімальній групі необхідно було забезпечити одягом близько 20 тисяч статистів, тому художниця по костюмах Ганна Б. Шеппард розмістила в Польщі оголошення, в якому зазначалося, що студії потрібна одяг військових років. У зв’язку з важкою на той момент обстановкою в країні поляки з великим бажанням продали речі 30-40-х років.
- Незважаючи на те що фільм є чорно-білим, колір в ньому все ж таки з’являється, але тільки один раз. Саме в цей момент свідомість головного героя перевертається, коли перед ним постає образ маленької дівчинки в червоному пальто. Червоне пальто – головна ідея всієї картини. Захоплені відгуки про фільм “Список Шиндлера” після цього епізоду не змусили себе чекати.
- Цей список Шиндлера був виставлений на аукціон в 2013 році.
- Саме з цього фільму почалося співробітництво Спілберга з Камінським, яке триває донині. Всі майбутні картини Стівена став знімати тільки Януш.
- Роман Поланскі (автор знаменитого фільму “Піаніст”) відмовився від пропозиції Спілберга взяти сюжет під своє крило з тієї причини, що його минуле тісно перепліталося з темою: дитинство режисера до 8 років пройшло поруч з краківським гетто, звідки він утік у день ліквідації. Однак його мати не врятувалася і пізніше загинула в Освенцимі.
- Спочатку Спілберг обмірковував ідею зняти фільм польською і німецькою мовами, вставивши в нього англійські субтитри.
- Юрист співака і актора Піта Доерті, якого звали Емон Шеррі, вчинив самогубство після перегляду даної картини. Як стверджує дружина, на його психіку вплинули детальні покази концтаборів.
- За сюжетом Амон Гет був повішений з першого разу, що насправді не відповідає дійсності: у справжньої історії він пішов із життя тільки після третьої спроби.
Висновок
Відгуки про фільм “Список Шиндлера” будуть з’являтися з кожним наступним роком, так як шедевр не має терміну придатності. Завдяки подібним картинам кожне нове покоління знайомиться з жахливими, але необхідними для пам’яті подіями минулого. Жорстокість людини не знає меж, не знає кордонів і його талант.
