Пристрій
Розбирати пристрій магнітного пускача будемо на прикладі моделі ПМЕ-211. Цей тип хоч і морально застарів, але часто зустрічається в обладнанні та верстатах ще радянського виробництва. Пристрій магнітного пускача ПМЕ досить просте і для освоєння – в самий раз. Знімаючи захисну кришку, ми бачимо контактні групи.
Вони складаються з контактів, які, в свою чергу, діляться на рухливі (встановлені в рухому раму з якорем) і нерухомі (встановлені на голівці контактора). Звернемо увагу, що всі контакти на рухомій частині пружні. Це робиться для найкращого дотику між контактними майданчиками, тобто термостійким наплавленням на контакті. Знявши головку контактора, ми бачимо, що знизу на ній розташований якір прямо навпроти магнітопровода з котушкою. Між ними встановлено відкидає пружина, яка необхідна в пристрої магнітного пускача для того, щоб привести його у нормальний стан. Ця пружина досить сильна, щоб різко призвести пускач в такий стан і розірвати навантаження для зменшення часу дії виникає дуги. Вона досить слабка, щоб перевантажувати котушку, а також перешкодити магнітопроводу замкнутися і щільно прилягати один до одного. З-за неправильно підібраною пружини пускач працює досить голосно. При ремонті і обслуговуванні цю особливість варто враховувати. На котушці зазвичай нанесена інформація про неї, робоча напруга, рід струму, кількість витків, частота.
