Космічна енергетика: історія розвитку, плюси і мінуси

Ініціатива Цндімаш

У 2013 році ця організація (вона ж – ключове науковий підрозділ Роскосмосу) запропонувала споруджувати вітчизняні космічні сонячні електростанції. Їх задумана потужність перебувала в діапазоні 1-10 ГВт. На Землю енергія повинна передаватися бездротовим методом. Для цієї мети, на відміну від США і Японії, російські вчені мали намір застосовувати лазер.

Ядерна політика

Розташування сонячних акумуляторів в космосі передбачає певні переваги. Але тут важливо суворо дотримуватися необхідну орієнтацію. Техніка не повинна перебувати в тіні. У зв’язку з цим ряд фахівців ставляться скептично до місячній програмі.

І сьогодні найбільш ефективним методом вважається «Космічна ядерна енергетика – сонячна космічна енергетика». Він передбачає розміщення в космосі потужного ядерного реактора або генератора.

Перший варіант відрізняється величезною масою і вимагає ретельного контролю та обслуговування. Теоретично в космосі автономно він зможе пропрацювати не більше року. Це надто короткий термін для космічних програм.

Другий відрізняється солідним ККД. Але в умовах космосу складно варіювати його потужність. Сьогодні американські вчені з НАСА розробляють вдосконалену модель такого генератора. Вітчизняні фахівці теж активно працюють у цьому напрямку.