90-ті роки
Надалі планувалося розташування супутників на більш скромній висоті. Для цього повинні були задіяти низькі навколоземні орбіти. Цю концепцію в 1990 р. розробили дослідники з центру ім. М. В. Келдиша.
За їх планом, у 20-30-ті роки 21-го століття має бути споруджено 10-30 спеціальних станцій. Кожна з них буде включати 10 енергетичних модулів. Сукупний параметр всіх станцій складе 1,5 – 4,5 ГВТ. На Землі показник досягне значень від 0,75 до 2,25 ГВт.
А до 2100 року число станцій буде збільшено до 800. Рівень отримуваної енергії на Землі складе 960 ГВт. Але сьогодні немає відомостей навіть про розробку проекту на базі зазначеної концепції.
Дії НАСА та Японії
У 1994 році був проведений особливий експеримент. Його влаштували американські ВПС. Вони розташували на низькій земній орбіті розширені фотоелектричні супутники. Для цієї мети були задіяні ракети.
В період з 1995 по 1997 роки НАСА проводило ретельне дослідження космічної енергетики. Аналізувалися її концепції та технологічні специфіки.
У 1998 році в цю сферу втрутилася Японія. Її космічне агентство дало старт програми щодо формування космічної електросистеми.
У 1999 році НАСА у відповідь почав свою аналогічну програму. У 2000 році представник цієї організації, Джон Маккинс, виступив перед конгресом США з заявою, що на заплановані розробки потрібні величезні витрати і високотехнологічне обладнання, а також не одне десятиліття.
У 2001 році японці оголосили задум з посиленим досліджень і тестового запуску супутника з параметрами 10 кВТ і 1 МВт.
У 2009 році їх агентство по дослідженню космосу повідомило про наміри направити на орбіту особливий супутник. Він направить сонячну енергію на Землю, задіявши мікрохвилі. Початковий його прототип повинен бути виведений у 2030 році.
Також у 2009 році було укладено важливу угоду між двома організаціями – Solaren і PG&E. За нього перша компанія буде виробляти енергію в космосі. А друга стане її купувати. Потужність такої енергії складе 200 МВт. Цього вистачить, щоб забезпечити нею 250 000 житлових будинків. За деякими даними, проект почав реалізовуватися в 2016 році.
У 2010 році концерн «Шиміцу» опублікував матеріал, що оповідає про потенційного побудові масштабної станції на Місяці. Застосують сонячні батареї у величезних кількостях. З них збудують пояс, який буде мати параметри 11 000 і 400 км (довжина і ширина відповідно).
У 2011 році декілька великих японських компаній задумали глобальний спільний проект. Він передбачав застосування 40 супутників з вмонтовуваними сонячними акумуляторами. Провідниками енергії на Землю стануть електромагнітні хвилі. Їх прийме дзеркало, має діаметр 3 км. Його зосередять у пустельній зоні океану. Проект планувалося запустити в 2012 році. Але з технічних причин цього не сталося.
