До революції
Зінаїда як провідна фігура дореволюційного російського суспільства славилася своєю красою, елегантністю та щедрістю. У своїх мемуарах придворна дама Мериэль Б’юкенен (1886-1959), дочка британського посла при російському дворі, склала портрет княгині Зінаїди Юсупової так: «Ніжна у своєму здоров’ї, злегка виснажена, по суті жіночна, вона не була однією з тих здібних, компетентних жінок, здатних керувати великими благодійними організаціями. Вона завжди була готова дати, вільно і щедро, усім, хто до неї звертався, зробити все, що в її силах, щоб допомогти тим, хто терпить лихо, позичити її ім’я, будинок, ресурси для будь-якого гідного справи».
Княгиня Зінаїда Юсупова служила у фрейліни імператриці Марії Федорівни, а згодом імператриці Олександри Федорівни. Вона була близькою подругою Великої Княгині Єлизавети Федорівни, дружини Великого князя Сергія Олександровича. Старший син Зінаїди Микола у 26 років був убитий на дуелі в 1908 році. Це була подія, яка кинула тінь на всю її життя. У лютому 1914 року молодший син Фелікс, одружився на княгині Ірині Олександрівні, єдиною племінниці царя Миколи II. Фелікс впав у немилість за участь у вбивстві Григорія Распутіна.
