Камбоджа: населення, площа, столиця, рівень життя

Історія держави

Держава, яка виникла на території сучасної Камбоджі на початку нашої ери, була значно більшою. Про Кхмерській державі відомо небагато. Детальніше ознайомитись можна лише з тими подіями, які відбувалися, починаючи з середини 19-го століття. Відомо, що в 1863 році Камбоджа перебувала під владою Франції, а з 1942-го по 1945-й була окупована Японією. Однак у 1953 році отримала незалежність.

Але саме після здобуття незалежності мирне життя жителів країни надовго закінчилася. Громадянську війну, державний переворот і навіть геноцид – все це пережила держава. Однак сьогодні Камбоджа є мирною країною, в яку можна без побоювання летіти у відпустку. Час в Камбоджі, як розповідають туристи, тече зовсім по-іншому.

Населення

Жителі Камбоджі – в більшості своїй кхмери. У 2017 році населення країни складало трохи більше 16 мільйонів. Приблизно 10% населення становлять:

  • китайці (вони займаються переважно торгівлею);
  • розуму (нащадки держави, коли існувало на території сучасного В’єтнаму);
  • кхмер-ли (племена, що проживають в гірській місцевості);
  • в’єтнамці.

Визначності, що кожна з цих меншин має власні відмінності. Наприклад, в’єтнамці сповідують інший напрямок буддизму – Махаяну. Розуму займаються переважно ткацтвом, а кхмер-ли – вирощуванням сільськогосподарських культур.

Жінок у країні трохи більше чоловіків. Рівень грамотності станом на 2010 рік – 73%. Середня тривалість життя серед чоловіків – 62 роки, серед жінок – 64. Зовні кхмери досить привабливі. Чоловіки в більшості своїй невисокі і м’язисті, жінки відрізняються пишними фігурами і м’якими посмішками. Багато мають білою шкірою.

Щільність населення Камбоджі нерівномірна. Більша його частина зосереджена в столиці, в центральній області країни і в районі дельти річки Меконг. Примітно, що одна половина населення живе в жебрацьких умовах, в той час як друга процвітає. Жителів Камбоджі з середнім рівнем доходу знайти дуже непросто. В даний час гостро стоїть питання освіти. З одного боку, діти вчаться в школі 12 років, тобто повинні отримувати його на належному рівні. Проте із-за скрутного фінансового становища багато пропускають заняття, так як змушені підробляти.