Каятися – це… Поняття, значення слова, основи і правила

Поняття «каятися» має декілька відтінків значення, хоча і досить близькі один до одного. Велику роль цей дієслово грає в церковних звичаях. Без каяття неможливе духовне життя християнських віруючих. Детальніше про те, що це – каятися буде розказано в статті.

Слово у словнику

Там дається три варіанти значення слова «каятися».

Перший з них говорить про усвідомлення власної провини або допущеної помилки, про почуття жалю.
Другий передбачає визнання помилки чи провини.
Третій має релігійний відтінок і означає каяття у своїх гріхах під час сповіді.

Для кращого розуміння того, що означає слово «каюсь», слід навести приклади його вживання.

Приклади пропозицій

До них можна віднести наступні:

“Лише любов, яку ми втрачаємо, змушує нас вдаватися скорботи і каятися у зв’язку з тим, що ми багато чого не встигли дати своїм коханим”.

“Він жадав помститися їй, жорстоко покарати за зраду, змусити страждати і каятися”.

“Щоб зберегти стосунки, Сергію довелося каятися перед усіма, доводячи, що він не верблюд”.

“Цей чоловік не міг і не хотів публічно каятися в своїх гріхах”.

“За канонами давньої церковної практики, людина мала можливість покаятися лише один раз, коли він вступав у громаду”.

“Бувають ситуації, коли людині погано настільки, що він ні молитися, ні каятися вже не в змозі”.

Розібратися в значенні «каятися» допоможе знайомство з синонімами до цього слова.

Синоніми

Серед них можна відзначити такі, як:

сповідатися;
винитися;
каятися;
мучитися докорами совісті;
жалкувати;
зізнаватися;
зізнаватися;
відчувати розкаяння;
казниться;
мучитися;
винитися;
сам не радий;
гірко каятися;
відчувати муки совісті;
жаліти;
нічого гріха таїти;
по совісті сказати;
висловлювати співчуття про вчинок;
визнавати провину.

Для кращого розуміння того, що це – каятися, доцільно буде розглянути походження цього дієслова.

Етимологія

Розглянутий дієслово походить від праслов’янського kajati (sę). У числі іншого, від нього утворилися:

російське: «окаять» – «засуджувати»;
українське: «каяты (когось)» – «дорікати»;
болгарське: «кая се» – «каятися»;
сербохорватської: «кайати» – «(ото)мститися»;
словенське: kájati – «засуджувати»;
чеське: kát se – «каятися, каятися в чому-небудь»;
польське: kajać sie – «каятися»;
верхнелужское: kać so – «каятися»;
нижнелужское: kajaś se– «каятися».

Спостерігається зв’язок зі словом «ціна» чергуванням голосних. Є спорідненим:

давньоіндійському: cayate – «мстить, карає»;
авестійською дієслів: kāу – «оплатити, каятися»; cikayat «нехай він помститься, покарає, покається»;
авестійською іменником: kaēnā – «кара, помста»; kaʮa – «сплата, відплата»;
грецького дієслова: τίνω – «плачу, каюсь»; іменника – ποινή – «покарання, покаяння».

В продовження вивчення питання про те, що це – каятися, будуть розглянуті деякі пов’язані з ним релігійні аспекти.

Про що говорити на сповіді?

Священики зазначають, що чимала кількість людей, приходячи на сповідь, не знають, у чому ж їм каятися. Вони мовчать і чекають, коли від священнослужителя підуть навідні запитання. Представники церкви вбачають у цьому декілька причин. На першому місці серед них наступні:

Розсіяна життя з тисячею справ, у процесі якої колись заглянути у власну душу і розібратися, що в ній не так.

Завищена самооцінка, тобто гординя, схильність більше помічати не свої, а чужі недоліки і гріхи.

Відсутність настанов щодо цього питання з боку батьків і священиків.

На ці причини слід звернути особливу увагу і більше займатися вдосконаленням свого внутрішнього світу, тоді питання про те, у чому потрібно каятися, для кожної людини буде ясним. Відповідь на нього православному християнину допоможе дати його совість. Але є з цього приводу і загальні рекомендації.

Краще всього будувати сповідь, погодившись з Десятьма заповідями Божими. Тобто в першу чергу потрібно говорити про те, в чому людина згрішив проти Бога. Це, наприклад, такі гріхи, як:

невіра;
маловір’я;
марновірство;
клятви;
божба.

У другу чергу слід покаятися в гріхах, скоєних проти близьких. Мова йде про:

не шануванні;
неувазі до батьків;
непослуху їм;
обмані;
хитрощі;
засудження;
гніві проти ближніх;
неприязні;
зарозумілості;
гордості;
марнославстві;
скупості;
крадіжках;
спокушанні інших на гріх;
блуді.

На закінчення розгляду питання про те, що це – каятися, буде сказано про важливі нюанси, що цікавлять віруючих у зв’язку зі сповіддю.

Питання до священиків

Нижче наведено ті з них, які найбільш часто задаються, і дані відповіді на них.

“Потрібно на сповіді розповідати про гріхи у всіх подробицях?” – Все залежить від того, наскільки сильне каяття відчуває людина. Якщо він вирішив остаточно позбутися гріха, прагнучи вирвати його з коренем, він викладає всі найдрібніші подробиці. Якщо ж спостерігається формальний підхід, то висловлювання будуть короткими. Наприклад, «Вчинив гріх і в справах, і в думках, і в словах». З даного правила є винятки, що стосуються такого гріха, як блуд. У цьому випадку від викладу подробиць краще відмовитися.

“Що робити з тим почуттям сорому, яке часто охоплює людей на сповіді, з бажанням приховати гріх? Чи пробачить Бог прихований гріх?” – Сором під час сповіді є природним почуттям. Воно свідчить про присутність живої совісті в душі. Набагато гірше, коли сором відсутня. Але при цьому важливо, щоб це відчуття не звело сповідь до формальності, коли щось буде відкрито, а щось заховано. Така сповідь не буде угодна Богу. Як правило, священик відчуває, коли сповідь стає формальністю. Незалежно від того, наскільки велика тяжкість вчиненого гріха, чим глибше каяття, тим більше радіє священик за кається. Радіють також і ангели за щиру людину.

“Якщо після сповіді людина не відчуває полегшення, про що це говорить?” – Швидше за все, справжнього покаяння не було, не було серцевого жалі. Відбулося лише формальне перерахування гріхів без бажання змінити своє життя, розлучившись з гріхом остаточно. Але іноді відчуття легкості не дається Господом негайно для того, щоб людина не відчув гординю і не став робити ті ж гріхи. А також полегшення може настати не відразу, якщо мова йде про застарілі, глибоко укорінених гріхах. Щоб прийшло полегшення, необхідно пролити багато покаянних сліз.