Погана слава
Примітно, що вже в той час про Диомиде склалася погана слава. Як розповідають очевидці, незабаром після постриження в ченці, коли він повернувся в академію, то ночував в одній келії зі своїм рідним братом. Вночі терміново була викликана швидка допомога. Келія, в якій жили брати, вся була в крові. У Діоміда була розсічена кисть сокирою, а у його брата в крові була вся голова. Ченці щось не поділили. Зазвичай за таку поведінку з Московської духовної академії відразу виключали, але в цей раз всі зробили вигляд, ніби нічого не сталося, стверджує, яка перебувала там у той час священик Михайло Неверов.
Більш того, вже влітку 1987-го Діомід був висвячений в ієродиякони митрополитом Мінським і Слуцьким Філаретом. Сан ієромонаха отримав від патріарха Алексія ІІ 1991-м.
Через два роки Діомід став випускником духовної академії, але ступінь кандидата богослов’я отримати не зумів. Через якийсь час він подав до академії наукову роботу. Вона була присвячена діяльності священика Арсенія (Мацеевича), якого імператриця Катерина II відправила на каторгу за виступ проти вилучення церковних земель. Однак рецензенти, які оцінювали дисертацію, заявили, що, судячи зі стилю, вона не могла бути написана людиною, що живе в XXI столітті. З’ясувалося, що першоджерелом стала рідкісна книга, видана ще до революції, з якої Діомід виїхав на Камчатку. Дисертація виявилася списана практично на 70 відсотків. Її захист так і не відбулася.
