Версії про появу документа
Існувало безліч версій про причини появи цього звернення. Протоієрей Всеволод Чаплін звинуватив у всьому Душенова, стверджуючи, що той хотів влаштувати переворот в РПЦ, а митрополит Кирило зазначав, що заява з’явилася напередодні об’єднання Московського патріархату з Російської зарубіжної церквою, була направлена на зрив підписання угоди.
6 червня з’явилося рішення Єпархіального зібрання і відкритий лист патріарху, які були написані вже в канонічному тоні, але фактично повторювали думки, викладені у зверненні єпископа Анадирського Діоміда. У результаті В цих документах від московського патріархату, по суті, вимагали покаятися в єресі.
У січні 2008 року стало відомо, що Діоміда підтримує популярний в ультраконсервативних колах ієросхимонах Рафаїл (Берестов) з Новоафонского монастиря в Абхазії. Він заявив, що Алексій II слухається ворогів церкви, у яких йде на поводу.
Звинувачення на адресу РПЦ були також зумовлені зближенням з католицькою церквою. У консервативних колах засуджувався екуменізм, критикувалося рішення патріарха здійснити молитву в соборі Паризької богоматері в Парижі.
У червні 2008 року Діомід заявив, що не приїде на Архієрейський собор із-за хвороби. В газеті “Дух християнина”, що видавалася з його благословення, він ще раз звинуватив керівництво московського патріархату у зв’язках з католиками, звинувачуючи їх у тому, що священиків вищого рангу зберігаються гроші в західних банках, від Ватикану вони отримують відповідні дивіденди.
Спеціальна канонічна комісія винесла ухвалу, що заяви Діоміда сприяють розколу, тому він підлягає церковному суду.
