Індемнітет – це юридичний термін, який походить від англійського слова indemnity. Останнім утворено від латинського indemnitas, що означає «безущербный». Дане поняття в різний час і в різних галузях права не мало однозначного тлумачення.
Це положення зберігається і сьогодні. Як співвідносяться імунітет і індемнітет депутата? Використовується цей термін в російському праві? Чи мають депутати недоторканністю? Відповіді на ці питання будуть наведені нижче.
В англійському праві
Дане поняття вперше виявляється в англійському праві справедливості. А також воно притаманне і загальним правом, де не допускається відшкодування без відповідальності. Дане положення не давало можливості відшкодувати потерпілому свої майнові втрати в ряді випадків. У своїх рішеннях англійські суди, ґрунтуючись на праві справедливості, допускали в певних ситуаціях відшкодування втрат і тоді, коли відповідальність за них не виникало.
У конституційному праві малося на увазі, що індемнітет – це рішення парламенту, яке надавало законної сили діям посадових осіб, колишнім незаконними на момент їх вчинення. В основному це стосувалося міністрів і деяких інших чиновників.
Поширення поняття
Широке поширення конструкція индемнити отримала в країнах, де застосовується загальне право. А також вона присутня і в міжнародних контрактах, особливо це стосується сфери поглинань і злиттів. У міжнародному праві індемнітет – це компенсація, відшкодування шкоди.
У прусському ландтазі в 1866 році прийняли закон, що стосується досліджуваного поняття. Він фіксував безкарність членів уряду та чиновників, які в попередній період управляли в противагу постановами ландтагу. Це було пов’язано з тим, що протягом чотирьох років поспіль бюджет не затверджувався ландтагом, а уряд, не погоджуючись з волею парламенту, продовжувала керувати країною і збирати податки.
Парламентський індемнітет
Під цим поняттям розуміється привілей депутата, що дає йому можливість вільно виступати і голосувати в парламенті. Це означає відсутність відповідальності за дії, вчинені під час виконання службових обов’язків, що перегукується з терміном «депутатський імунітет». І після того як депутат складе свої повноваження, переставши бути членом парламенту, його ніхто не вправі притягти до відповідальності за зазначені дії.
Парламентський індемнітет – це термін, у якого є ще й інше значення. Це винагорода за діяльність депутата, яке передбачено національним законодавством. Воно включає в себе такі складові:
- заробітну плату;
- компенсацію оплати проїзду;
- відшкодування витрат на резиденцію;
- покриття витрат на поїздки;
- оплату користування послугами зв’язку.
Що таке індемнітет в РФ?
В Росії
У російській законодавчій практиці поняття «індемнітет» не використовується. У зв’язку з цим у вітчизняних правознавців не склалося єдиної думки щодо нього. Але якщо не вдаватися в подробиці їхньої полеміки і сформулювати це поняття відносно російської парламентської практики в широкому сенсі, то виглядати він буде наступним чином.
Індемнітет члена парламенту в Росії передбачає:
- відсутність відповідальності за висловлювання і інші дії в період здійснення повноважень депутата;
- винагорода парламентарія у вигляді платні, компенсаційних та інших виплат.
Таким чином, можна прийти до висновку про те, що члени Ради Федерації РФ так само, як і депутати Державної думи володіють індемнітет.
Недоторканність і безвідповідальність депутата
Ці поняття в російському законодавстві близькі до такого терміну, як «депутатський імунітет». Повною мірою це відноситься і до «парламентського индемнитету». А точніше, вони є складовими частинами першої із зазначених термінів і являють собою гарантії, які забезпечують безперешкодне та ефективне здійснення депутатських повноважень.
Недоторканність депутатів Держдуми і ради федерації дає їм можливість:
- не бути залученим протягом всього терміну повноважень до кримінальної відповідальності, як і за рішенням суду – до адміністративної;
- підданим арешту, затримання, допиту без санкції даної відповідної палатою парламенту.
Винятком є лише випадок затримання депутата на місці скоєння злочину.
Проводити особистий огляд депутатів мають право посадові особи, службовці в органах внутрішніх справ, на митниці, ФСБ. Депутатська недоторканність поширюється:
- на службове, житлове приміщення депутата;
- його багаж;
- транспортні засоби (особисті й службові);
- листування;
- засоби зв’язку;
- документацію.
Питання про позбавлення депутата недоторканності, вирішується в разі наявності подання Генпрокурора Росії.
Що стосується невідповідальності парламентарія в РФ, то вона, будучи елементом недоторканності, означає, що його не можуть притягнути до кримінальної та адміністративної відповідальності за позицію при голосуванні, висловлене думка та інші дії, відповідні депутатського статусу. Її дія поширюється і на термін, що лежить за межами повноважень парламентарія.
В інтересах суспільства
Недоторканність і безвідповідальність – це не особисті привілеї, вони відрізняються своїм публічно-правовим характером, так як відповідають інтересам суспільства і забезпечують надійніший захист особи державного діяча. Це пов’язано із здійсненням ним важливих функцій і захищає його від необгрунтованих репресій. Тим самим закон забезпечує безперешкодну діяльність парламентаріїв, їх самостійність і незалежність, що відноситься і до парламенту в цілому.
