Кожен день тисячі людей спускаються в метро. На сьогодні цей вид транспорту є найбільш зручним для того, щоб дістатися на роботу, на навчання, в гості, в бібліотеку або на побачення. І нікому з пасажирів не приходить в голову, що його може очікувати незвичайна зустріч з щурами в метро.
Кровожерливі мутанти, поїдають людей
Саме такі чутки ходили по Москві в радянські часи. Говорили, що величезні щури в метро живуть у покинутих тунелях. Ночами ці монстри стають зовсім некерованими. Гігантські гризуни нападають на зазівалися припізнілих пасажирів і робітників, і накидаються на них, не жаліючи нікого.
Одна з найбільш популярних байок радянських часів свідчила, що по покинутих тунелях московського метро (а ночами – і по всьому) бродять кровожерливі щури-мутанти довжиною близько метра. Живцем гігантських гризунів ніхто не бачив, але громадяни напідпитку, ризикували виїхати далі кінцевої станції, дуже боялися зустрічі з ними.
Навіть газети писали про те, як безчинствують щури-мутанти в метро. Фото, правда, до статей докладено не було.
Пізніше було дано спростування: мовляв, це був першоквітневий жарт. Смішна, адже правда? Тільки народ чомусь сміятися не став, а сприйняв усе за чисту монету.
За іншою версією, хтось все-таки вештався ночами по підземці. І цей хтось був дуже схожий на велику щура. У метро в ту пору загубився бультер’єр, який деякий час ховався в тунелях, підбираючи за людьми кинуті залишки їжі. Природно, що іноді він попадався на очі припозднившимся пасажирам, лякав їх у темряві, блискаючи очима і чавкаючи.
Очевидці брехати не будуть: великі щури в метро дійсно існують!
А може бути, всі ці версії про бультер’єра і першоквітневий жарт були слабкими спробами заспокоїти народ? Хоча жодної жертви зареєстровано не було. Але це, мабуть, тому, що приховують правду-те, приховують!
І ось пішла і захлеснула народ нова хвиля домислів і розповідей очевидців про те, як щури в метро Москви нападають на людей, кусають і відгризають носи. Тільки тепер вже про все пишеться в газетах, а в інтернеті. І фотографії додаються.
Тільки незрозуміло було за ним, в якому саме місці знімок був зроблений: в метро чи на фермі. Так і неясно навіть, Лондон або Москва, щур це чи якийсь інший гризун.
Фотографії кочують з одного пабліка на інший, змінюються лише підписи під ними і страшні сюжети, від яких холоне кров.
З інтерв’ю очевидця
Підігрів ажіотаж про підземних чудовиськ ватажок столичних дигерів Вадим Михайлов. У поведанном їм ЗМІ оповіданні пишеться: “Одного разу ми зустріли щурів в тунелі. Гризуни були величезного розміру – в холці майже 30, а довжина їх досягала 70 див. Спочатку з’явилася думка, що це нутрії, але уважно придивившись, усвідомили – щури.
У тунельних гризунів прокладений свій підземний маршрут, що веде до зоопарку, що проходить під Білим домом і тягнеться до Американського посольства”.
Про те, які щури в метро існують сьогодні, підземний джентльмен удачі нібито володіє безліччю інформації, отриманої самостійно в ході його діяльності. Однак достовірних свідчень їм надано не було.
Величезні щури – звідки вони взялися?
Свій початок епопея історій про монстрів нібито жахливих розмірів, що нападають на людей, взяла ще у вісімдесятих роках. По столиці на кожному розі ходили всілякі чутки про злодіяння диких тварин.
Люди схильні вірити подібним історіям. Тяга до “страшилок” пояснюється їх бажанням випробувати почуття жаху, як це не дивно. Завдяки цьому феномену людської психології кінотеатри, де демонструються нові “ужастики”, заповнюються глядачами під зав’язку. Цим і користуються любителі створити ажіотаж на порожньому місці.
А після вибуху на Чорнобильській АС з-за радіації дійсно стали з’являтися на світло різного роду мутанти: двуголовые телята, величезні гриби, зрощені курчата. Чому б і не з’явитися величезним щурам?
Так і народилися в Москві історії про гризунах метрової довжини і висотою майже 60 див. Подейкували, що найчастіше монстри нібито зустрічаються на сміттєвих звалищах, в районі міського м’ясопереробного комбінату. Навіть здорові сторожові пси в паніці забиваються по своїх вольєрах і будок. Так що цим кровожерливих тварюк нічого не варто перебратися в підземку, куди вхід собакам заборонено.
Але доказів цього, повторюємо, немає. На фотографіях присутні самі звичайні звірята, налякані, голодні, які намагаються вижити в не зовсім комфортних для себе умовах.
Відео з гризуном на платформі
На питання, чи є в метро щури, треба-таки відповісти ствердно. Доказів того занадто багато. Вони очевидні, щоб можна було це заперечувати. Наприклад, ось це відео, зняте в нью-йоркському метрополітені.
Тварина поїдає недоїдки, залишені на платформі кимось із пасажирів. Висновок напрошується сам собою: людська неохайність, недбалість є однією з причин неприємного сусідства з гризунами.
Випадок в Нью-Йорку
Восени 2018 року в новинах транслювалося відео. Воно швидко стало вірусним, схвилювало жителів усієї планети. Дійсно, як тут можна бути спокійним, якщо кадри ясно відобразили щура в метро.
Звірятко забігає в вагон! Пасажири лякаються, починають кричати, тупотіти ногами. Природна поведінка багатьох людей при несподіваній зустрічі з щуром в метро, тим більше – у вагоні.
Переляканий звір сам приходить в жах. Цей гризун в природі веде нічний спосіб життя і незрозумілі причини його появи у вагоні. Але ясно одне: щур не планувала потрапити на очі великій кількості людей, та ще при яскравому освітленні. Ймовірно, звірятко випадково забіг сюди.
Він з переляку починає кидатися. На плече сплячого чоловіка у вагоні метро щур встрибнула напевно не з метою поласувати його носом, а в спробі сховатися від людей, оскільки той вів себе спокійно. Тварина просто взяло його за неживий об’єкт.
Але після перегляду відео все-таки закрадається сумнів у тому, що воно не постановочне. Навряд чи такий обережний гризун в короткий проміжок часу зміг проскочити всередину поїзда. Тим більше, що йому потрібно подолати “обрив” між платформою і підніжкою вагона. Ще більш дивним видається той факт, що щур за власним бажанням вискочила на освітлене місце, де багато людей. Здається, що звірка спеціально хтось заніс і випустив, щоб зняти це відео.
Метро – царство щурів
Дуже не хотілося б вірити в те, що гризуни, які для багатьох людей здаються огидними і навіть страшними, мешкають у безпосередній близькості з нами. Тим не менш відео існують. І вони – доказ того, що існують щури в метро. Фото з гризунами, які теж регулярно з’являються в мережі, також свідчать про це.
На знімках, зроблених у різних куточках планети, дійсно відображені щури. Тільки розмір їх цілком нормальний. Фото в метро щурів-мутантів, про яких розповідають бабусі біля під’їздів, блогери з бурхливою фантазією і деякі ЗМІ, жодного разу ніде представлено не було.
Катастрофічне збільшення чисельності гризунів
Однак слід задатися питанням, чи все благополучно в світі щодо співіснування людини і щурів. Інформація, прямо скажемо, не заспокоює. Навпаки, ЗМІ всього світу сьогодні б’ють на сполох: щурів на планеті стає більше, ніж людей. У Римі, наприклад, їх налічується 15 мільйонів особин, тоді як жителів у загальній складності всього близько 4 млн.
У Нью-Йорку на одну людину припадає 9 гризунів. У 1969 році вони влаштували в місті “ніч кошмарів”: перегризли магістральний електрокабель, знеструмивши мегаполіс.
У Фінляндії полчища розсерджених щурів величезними колонами пішли на приступ приватних будинків із-за закриття звалища. Жителям селища-комуни Валкеала довелося відстрілюватися від них, захищаючи свої оселі. Це було схоже на справжні військові дії.
В Англії з’явилися щури з імунітетом проти всіх відомих нині отрутохімікатів. У Киргизії одному селекціонеру-аматору вдалося схрестити цього живучого звірка з ондатр. Нова тварина, “ондокрыса”, несприйнятливо до отрути, чудово лазить по деревах і нападає на велику птицю, кролів, котів і собак.
В Узбекистані в кінці 90-х щури облюбували собі для проживання місцевість поблизу пологового будинку. За чутками, постраждав один немовля – гризуни покусали малюка, хоча він вижив.
Таких фактів чимало. Хоча про зустрічі з щурами-монстрами в метро достовірних фактів оприлюднено поки не було, але що заважає їм захопити новий плацдарм?
Інтерв’ю від відповідальних людей
Глава московського метрополітену зазначив, що за час його перебування на посаді він не зустрів там ні одного гризуна. У столичній підземці, каже він, діє значна програма санітарного контролю. Відповідальні за епідеміологічну безпеку клінінгові компанії застосовують серйозні заходи по боротьбі з гризунами в метро. Тому міським жителям і гостям столиці нічого не загрожує, і вони можуть безперешкодно рухатися в підземці по своїх справах.
Але звідки беруться ці фотографії, на яких звірята серед білого дня їдять, бігають, розмножуються і взагалі почувають себе цілком привільно?
Вважається, що дикі хижаки ніколи не нападають на людину заради забави. Вони навіть намагаються уникати подібних зустрічей. Поява гризуна вдень в людному місці означає, що чисельність популяції перевищує норму, і треба бути напоготові.
Засоби боротьби з пацюками
Є маса різних способів, що дозволяють забути про гризунів як про кошмарному сні. Для протидії невеликій кількості щурів успішно застосовуються засоби з розряду фізичного впливу. До них відносяться капкани, пастки, а також природний винищувач тварюк такого загону – кіт. Для боротьби з великими групами гризунів підходять хімічні препарати. У невеликих підсобних приміщеннях метро, де бувають помічені щури і миші, вони можуть успішно використовуватися.
Найпопулярніший метод в крупномасшабных акціях боротьби з гризунами – ультразвуковий відлякувач. Він являє собою пристрій, що випромінює електромагнітні і ультразвукові хвилі, що поширюються по всьому периметру будівлі. Включений в мережу прилад протягом тижня виконує своє призначення. Плюсом пристрої вважається відсутність будь-якого впливу на людину та його вихованців. Також після його застосування не потрібно прибирати трупи загиблих тварин.
Масштабна діяльність Московської СЕС
Боротьба з гризунами проводиться давно і ведеться регулярно. Шкідники здатні не просто заважати людині, знищуючи продуктові запаси, вони завдають величезної шкоди здоров’ю організму.
Складне завдання покладено на плечі трудівників СЕС. Службовцям підземки не під силу впоратися з цими тварюками, наводячи жах на людину. На допомогу приходять спеціальні відомства.
Увага! Раннє звернення за допомогою до професіоналів сприяє швидкому вирішенні проблеми.
Винищення тварин, які поширюють більше двадцяти різних видів інфекцій, не можна пускати на самоплив. Дератизацією щурів фахівці займаються у спеціальній захисній одежі і використовують цілий ряд испробованных не раз методів і засобів.