Кожен день тисячі людей спускаються в метро. На сьогодні цей вид транспорту є найбільш зручним для того, щоб дістатися на роботу, на навчання, в гості, в бібліотеку або на побачення. І нікому з пасажирів не приходить в голову, що його може очікувати незвичайна зустріч з щурами в метро.
Кровожерливі мутанти, поїдають людей
Саме такі чутки ходили по Москві в радянські часи. Говорили, що величезні щури в метро живуть у покинутих тунелях. Ночами ці монстри стають зовсім некерованими. Гігантські гризуни нападають на зазівалися припізнілих пасажирів і робітників, і накидаються на них, не жаліючи нікого.
Одна з найбільш популярних байок радянських часів свідчила, що по покинутих тунелях московського метро (а ночами – і по всьому) бродять кровожерливі щури-мутанти довжиною близько метра. Живцем гігантських гризунів ніхто не бачив, але громадяни напідпитку, ризикували виїхати далі кінцевої станції, дуже боялися зустрічі з ними.
Навіть газети писали про те, як безчинствують щури-мутанти в метро. Фото, правда, до статей докладено не було.
Пізніше було дано спростування: мовляв, це був першоквітневий жарт. Смішна, адже правда? Тільки народ чомусь сміятися не став, а сприйняв усе за чисту монету.
За іншою версією, хтось все-таки вештався ночами по підземці. І цей хтось був дуже схожий на велику щура. У метро в ту пору загубився бультер’єр, який деякий час ховався в тунелях, підбираючи за людьми кинуті залишки їжі. Природно, що іноді він попадався на очі припозднившимся пасажирам, лякав їх у темряві, блискаючи очима і чавкаючи.
