Медитація
Медитація — це практика, в якій людина використовує такі техніки, як усвідомлення або фокусування свого розуму на конкретному об’єкті, думки або дії для збільшення досягнення психічно ясного і емоційно спокійного стану.
Медитація практикується з давніх часів у численних релігійних традиціях. З 19-го століття вона поширилась в інші культури, де її зазвичай практикують у приватному та діловому житті.
Медитація може використовуватися з метою зниження стресу, тривоги, депресії, а також підвищення самооцінки і благополуччя. Щоденні вправи допоможуть правильно починати день, заряджаючись позитивними емоціями і прояснюючи розум.
Джайнізм
У джайнізмі медитація була основною духовною практикою. Всі двадцять чотири Тиртханкары практикували глибоку медитацію і досягли просвітління. Всі вони показані в медитативних позах на ідолів. Гуру Махавіра практикував її протягом дванадцяти років і досяг просвітління. Хроніка Акаранга, що датується 500 р. до н. е., докладно описує медитативну систему джайнізму. Ачарья Бхадрабаху в 4-му столітті до н. е. практикував глибоку медитацію Махапраны протягом дванадцяти років. Кундакунда відкрив її нові виміри в джайнской традиції через книги Самайасара, Правачансара та інших. У 8-му столітті джайнский філософ Харибхадра також вніс свій внесок у розвиток джайн-йоги, порівнюючи та аналізуючи різні системи йоги, в тому числі індуїстські, буддійські і джайнские.
