Хто може застосовувати ЕНВД: розрахунок податку, приклад

У чому головна відмінність від інших податкових систем

Основна різниця полягає в порядку нарахування єдиного податку. Сума мита розраховується не з того доходу, який був фактично отриманий, а з передбачуваного доходу організації. При цьому впровадження системи ЕНВД не передбачає повної заміни інших режимів.

Тут податкова ставка дорівнює 15 % від очікуваного доходу компанії. Єдиний податок на режимі ЕНВД сплачують за кожний квартал до 25 числа наступного місяця. Базою оподаткування є прибуток, визначена в ціновому еквіваленті по відношенню до фіксованого фізичною величиною, яка залежить від виду господарської діяльності.

Базовий прибуток – це умовний об’єм місячного прибутку платника податку. Для визначення мита отриману величину множать на коригуючі коефіцієнти, роль яких полягає у визначенні ступеня впливу різних виробничих факторів на показники господарської діяльності. Якщо річний дохід підприємця перевищує 300 тис. рублів, то обов’язок застосовувати ЕНВД тягне за собою необхідність додатково сплачувати страхові внески.