Розрахунки в міжнародній сфері
Починаючи з тридцятих років минулого століття в міжнародних розрахунках стало застосовуватися поняття однаковості грошових знаків. Були створені спеціальні міжнародні грошові одиниці, за допомогою яких велися розрахунки на міжнародних ринках. Приміром, використовувався золотий франк із вмістом 0,29 г чистого золота.
В кінці п’ятдесятих років 20-го століття в сфері європейських платіжних спілок стала використовуватися грошова одиниця під назвою European Payment Unit, прирівняна до одного долара США. У сімдесятих в міжнародних розрахунках використовувався ЕКЮ (або валютна одиниця). До початку міленіуму на зміну платіжним валют прийшов євро, а точніше це відбулося в 1999 році.
Основне правило у зверненні міжнародних валют – це придбання спеціальних прав запозичення, які емітуються Міжнародним валютним фондом.
Багато країн воліють відмовлятися від власних національних грошей, купуючи права запозичення і використовуючи в міжнародних розрахунках умовні грошові одиниці. Це означає, що на ринку при міжнародних розрахунках використовуються популярні валюти запозичення, найчастіше – долари США або євро.
