Горизонтальний перенос генів: основи генетики, історія відкриття, принцип дії і приклади

Суть питання

Вертикальний перенесення генів — явище передачі спадкового матеріалу від батьківських форм до дочірнім організмам.

Горизонтальний перенос генів — це існуюча в природі ситуація передачі генів від одного дорослого організму до іншого. При цьому два організму об’єктивно існують, а іноді належать до різних біологічних видів.

Приклад горизонтального переносу генів у бактерій – перенесення генів стійкості (резистентності) від одного штаму бактерій до іншого.

Необхідні умови

Для розуміння даного явища необхідно знати умови, за яких такий перенос можливий в принципі, а саме:

  • Необхідно наявність посередника для «транспорту» генів від однієї клітини до іншого, від одного організму до іншого.
  • Необхідно наявність молекулярного механізму, який дозволить вбудовувати чужорідні гени в хазяйський генний набір.

Названі умови можуть виконувати ретровіруси та інші транспозооны (елементи ДНК). І саме такі способи горизонтального переносу генів сьогодні взяла на озброєння генна інженерія.

Хоча сьогодні механізми такого перенесення генів лише вивчаються, крім вірусів, таке перенесення може відбуватися і за допомогою вільних ділянок дезоксирибонуклеиновых кислот (транспозоонов), які потрапляють в організм за допомогою простого занесення або з паразитичними організмами. Останні можуть змінювати не тільки генетичний апарат господаря, але і його екологічне місце в системі біоценозу.