Історія питання
Саме перенесення генів резистентності до антибіотиків між різними штамами бактерій був вперше описаний в Японії в 1959 році.
Вже до середини 90-х років минулого століття молекулярними біологами було доведено, що горизонтальний перенос генів у прокаріотів та еукаріотів був залучений в еволюційний розвиток життя на нашій планеті.
У 2010 році було опубліковано дослідження професора Седріка Фешотта, в якому був представлений аналіз генома опосума і мавп саймірі. Їх вкусив один вид клопа. У геномах ссавців був виявлений транспозоон, ідентичність якого з комахою становить 98%. До відома, кусають ці клопи не тільки мавпочок і опосумів.
З цього моменту гіпотеза горизонтального перенесення генів між різними доменами організмів стала новою парадигмою біології.
Різнокольорові комашки
І якщо горизонтальний перенос генів у бактерій останні 30 років не викликав сумнівів у біологів, то його можливість у багатоклітинних викликала безліч питань. Саме тоді увагу біологів привернула звичайна попелиця, у якій зустрічаються особини з зеленим та червоним кольором тельця.
Аналіз пігментів, які надають забарвлення червоним особинам, виявив наявність каротиноїдів – рослинних пігментів. Звідки ж у попелиці взялися гени, які притаманні виключно рослинним організмам? Сьогодні секвенувати геном комашки – справа досить просте для дослідників. Саме так було виявлено, що гени попелиці, відповідальні за синтез червоного пігменту, повністю ідентичні такому у деяких грибів, які паразитують в організмі попелиці, не завдаючи їй видимого шкоди.
Найімовірніше, на зорі еволюції попелиці (близько 80 мільйонів років тому) і стався збій в генетичній машині і гени грибів виявилися вбудованими у геном комашки.
