Походження
Більшість чоловічих і жіночих французьких імен і прізвищ з’явилися задовго до нашої ери. Звучання деяких трохи змінилося з часів кельтів, а жителі стародавньої Галлії любили запозичувати грецькі варіанти. Після завоювання Галлії Римською імперією з’явилося дуже багато латинських імен, які в ходу і в наші дні.
В середні століття, з приходом німецьких завойовників, у Франції дітей стали називати німецькими іменами. Загарбники давно пішли, а багато імен, вже адаптовані до мови, залишилися.
До кінця XVIII століття був прийнятий закон, що зобов’язує французів називати дітей на честь католицьких святих. Багато в чому ця традиція збереглася і до наших днів.
Скорочені форми
В останні десятиліття у Франції, як і в багатьох інших країнах, з’явилася тенденція давати дітям зменшувальні форми. Наприклад, в списку французьких жіночих імен можна зустріти Margot, Manon замість Marguerite або Marion замість традиційного Marie.
Історично склалося, що більшість варіантів для прекрасних осіб у Франції мають закінчення -e (наприклад Angelique або Pauline). Однак зараз можна дати дівчаткам імена із закінченням -а (Eva замість Eve або Celia замість Celie). Ця тенденція більше простежується у великих містах, жителі провінцій поки воліють давати маляткам традиційні варіанти.
