Сутність буття
Потрібно розуміти сутність представленого терміна, розглядаючи поняття буття. Філософський зміст проблеми буття реалізується через взаємодію речей. Між ними виникають певні відносини. Речі впливають одна на одну дію, змінюючи один одного.
Існування світу можна розкрити поняття «час», «матерія», «рух» і «простір». З часом люди змінюються в спілкуванні. Вони справляють взаємний вплив один на одного. Попит впливає на пропозицію, а виробництво – на споживання. Подібні взаємні процеси призводять до того, що об’єкти перестають бути такими, якими вони були раніше. Буття певної форми переходить у небуття. Саме взаємодія лежить в основі цих двох понять. Воно обумовлює кінцівку буття, а також фрагментарність матеріальної реальності.
Якщо один предмет перейшов у небуття, інший став існувати в дійсності. Це обов’язкова умова. Небуття і буття обумовлюють існування один одного. Це дві протилежності, які в єдності знаходять нескінченність.
Обмеженість, кінцівка є лише фрагментом буття. Життєві коріння і філософський сенс проблеми буття потрібно розглядати з цієї позиції. Якщо з’єднати всі фрагменти буття, обидві сторони, виходить необмеженість. Це кількісна і якісна нескінченність.
Така особливість властива буттю в загальному розумінні, але не світу в цілому або конкретного об’єкта. При цьому безсмертя для конкретного об’єкта неможливо в принципі, так як він взаємодіє лише з обмеженим колом інших об’єктів. Вони виявляють лише обмежена кількість властивостей.
Тому фундаментом буття є взаємодія. Без нього існування не змогло б себе проявити. Бути може тільки те, що взаємодіє. Для людини це проявляється особливо. Для нас не може існувати те, що не визначається органами почуттів, свідомістю. Це зовсім не означає, що те, що нами не знали, не існує. Воно може вступати у взаємодію з чимось іншим. Воно є, але для нас не існує.
