Сутність буття людини
Філософський смисл поняття буття потрібно розглядати також з позиції людського соціуму. Також має значення сутність цього поняття для конкретного індивідуума. Людина є істотою тілесним, матеріальним. Він розглядається у філософії як річ. Він вступає у взаємодію з іншими предметами, змінюючи їх. Це, наприклад, може бути процес харчування. Ми їмо, переробляючи їжу.
Але на противагу всім іншим речам людина має здатність відображати дійсність у свідомості. Тому наше вплив на предмет цілеспрямоване. Воно обумовлене свідомістю. Цей спосіб взаємодії є специфічним. Така здатність людини докорінно змінює ставлення одного індивіда до інших людей, а також до власної особистості.
Відносини, в які вступає індивід, зумовлені труднощами. У цьому випадку це соціальне взаємодія, яке включає в себе і духовну основу.
Розглядаючи життєвий і філософський сенс проблеми буття, варто зазначити, що представлені поняття виступають не тільки як тілесне або предметне явище. Це існування також духовне. Так людина належить до соціальної і природної дійсності.
Предметне розуміння буття дозволяє побачити самоцінність індивіда цілісного. Це дозволяє сконцентрувати увагу на збереженні природного середовища для людини. У цьому випадку він розглядається як предметно-тілесне істота. В цьому випадку його не можна звести до інформаційного комплексу або сукупності взаємодій.
Людина розуміється як особливий тілесно-духовний мікрокосм. Він переслідує інтереси розвитку духовної сфери при збереженні предметно-тілесної природи. Він потребує у підтримці природного середовища для власного існування. Це є основною умовою збереження людського буття як такого. Тому одним з «наріжних каменів» у теоретичній основі гуманізму лежить абстрактно-філософське розуміння речей, їх взаємодії і властивостей.
