Фігурне катання: історія виникнення, етапи розвитку та сучасність

Завойовник даної нагороди

Першим олімпійським спортсменом в історії виникнення фігурного катання в Росії вважається Микола Коломенкін, який для участі взяв собі псевдонім Панін. Він думав, що саме це приносить йому удачу. На Олімпійських іграх в Лондоні Микола без зусиль здолав шведського спортсмена Ульріха Сальхова, який вважався непереможним, оскільки виграв перші чемпіонати фігурного катання.

Існує легенда, що закордонний спортсмен, на честь якого названий стрибковий елемент, побачив заявку Миколи і знявся зі змагань. Історія така: за день суддівства пропонується креслення фігур, які повинен був виконати Коломенкін; вони дивляться в один голос починають стверджувати, що це нездійсненно і сталася якась помилка. Але Салихов побачив, що Панін на тренуваннях робить всю пропоновану програму. Після цього він вирішив не виступати.

Химерні візерунки, схожі на орнамент, були у великій кількості в програмі виступи Коломенкін. Якщо вивчати історію виникнення фігурного катання, то стане зрозуміло, що ознакою високої майстерності вважалося вміння викочувати фігури на льоду. Чим складніше візерунки, тим, відповідно, сильніше фігурист. Саме тому спорт і називається фігурним катанням.

У двадцятому столітті після кожного номера представники суддівства виходили на каток і вивчали створений фігуристом слід. До кінця двадцятого року в одиночному катанні фігури, позначені коником, були обов’язковим елементом на Олімпійських іграх.