Актуальність твору
Судячи по відгукам про «Іскру життя» Ремарка, цю книгу можна назвати романом жахів або трилером. Це сумна, але в той же час мудре твір про життя і смерть, а також про добро і зло. У книзі розповідається і про те, наскільки швидко і легко охайні й порядні службовці, скромні студенти, чиновники, комерсанти, булочники і м’ясники здатні перетворитися в професійних вбивць. З роману читач дізнається також про те, якою мірою подібне ремесло чудово поєднується з зразковою сімейним життям, хорошими манерами і любов’ю до музики.
Однією з основних сюжетних ліній книги є опис особистого життя оберштурмбанфюрера СС Бруно Нойбауера – коменданта табору. Автор описує його матеріальні турботи, сімейні негаразди, а також ті почуття і думки, які виникають у нього у зв’язку з розумінням насувається відплати. Ті картини романа, які розповідають читачеві про табірної дійсності, перегукуються з цікавими та іноді комічними історіями, пов’язаними з цивільною життям людини, що панують над ув’язненими. Це дозволяє побачити німецький фашизм в дещо іншому ракурсі, дізнатися про особисті переживання осіб, относивших себе до «сверхлюдям».
Зрозуміло, існують численні відгуки про «Іскру життя» Ремарка, які говорять про похмурості піднятою в романі теми. Проте, на думку критиків, у всі часи мистецтву часом доводиться бути своєрідною гіркою пігулкою, а не солодкою цукеркою. Це корисно для духовного здоров’я людини. Адже ще древні люди міркували про очищувальну силу трагедії. До того ж, розглядаючи навіть короткий зміст по головам «Іскри життя» Ремарка, можна зробити висновок, що книга ця, незважаючи на важкі картини, які постають перед читачем, є життєствердною. І це можна зрозуміти вже з самої назви роману.
Ремарк мудро проводить свого читача крізь описане їм чистилище. При цьому його кінцевим пунктом є нове розуміння життя. Автор не намагається видавити з нас сльозу і до того ж не сам плаче. Звичайно, йому нелегко зберегти нейтралітет і неупередженість, але він уміло спрямовує почуття і думки читача в потрібне русло, використовуючи при цьому похмурий гумор і гірку іронію.
