Хоррори під умовною назвою «пастка для туристів» вже давно виділилися в особливу категорію, канони якої незмінні протягом багатьох років: групі наївною молоді належить забратися в глухомань, де немає мобільного зв’язку і судилося померти від рук маніяків, канібалів, місцевих гопників або мутантів.
Серед подібних зразків жанру є пронизані психологізмом шедеври, є також і прикрі провали. При цьому неабияк заштампованная формула не втрачає своєї популярності у кінематографістів і затребуваності у глядацької аудиторії. Одним з яскравих представників піджанру є проект режисера Жауме Кольет-Серра «Будинок воскових фігур». Фільми, схожі на заявлену стрічку, з’являються в світовому прокаті регулярно.
Ремейк ремейка
Набравшись досвіду в адаптації японських фільмів жахів, голлівудські кінодіячі звернули увагу на власні старі картини. Фільм «Будинок воскових фігур» (2005) є рімейком ремейка, як би складно це не звучало. А все тому що дітище Андре Де Тота, який створив «Музей воскових фігур» 1953 року, яким надихався Кольет-Серра, є ремейком стрічки «Таємниця музею воскових фігур», випущеного в 1933 році.
На догоду моді на слешер, в яких маніяки шматують молодь, іспанська постановник Жауме Кольет-Серра вирішив відродити забутий сюжет в новому трактуванні. Він поєднав тематику воскових фігур з типовими компонентами слешера. У центрі оповідання компанія молодих людей, прямуючи на футбольний матч, збивається зі шляху і потрапляє в неприємності. Найбільш вражаючим у стрічці, згідно з відгуками глядачів, є антураж – занедбаний провінційне містечко з порожніми житлами і маленькою церковцею, наповненої восковими фігурами. Жанр фільму «Будинок воскових фігур» – хоррор, його рейтинг IMDb: 5.30.
Проект має полярні відгуки та оцінки серед глядачів і експертів кіно. Стрічка була нагороджена премією Teen Choice Awards (2005) як «кращий фільм жахів» і одночасно отримав «Золоту малину». Такий різноплановий прийом не зупинив кінодільців, продовжують випускати подібні проекти.
